Історія
Однією з невід’ємних складових життя будь-якого міста, як в іншим і невеликого поселення, є джерела прісної води. Бо лише там де є вода – є життя.
Так всім була добра Севастопольська бухта для облаштування головної бази Чорноморського флоту Російської імперії – тут і зручне місце розташування (глибокий затока під прикриттям високих гір), і м’який клімат (помірно-континентальний з рисами субтропічного), і зручні для облаштування пірсів скелясті береги, але існувала одна проблема – нестача прісної води, яку доводилося доставляти від джерел на підводах.
Рішення ж було знайдено в далекому минулому давньоримського періоду історії і являло собою акведук через севастопольські балки і тунелі крізь скельну породу для поставки цілющої вологи з розташованих вище чорноріченських витоків до району Сухих доків. Розробка проекту була доручена міському інженеру Джону Уптону (1774 – 1851), який благополучно завершив його у 1834 року.
Грандіозність гідротехнічного об’єкта (протяжність 20км з перепадом висоти від 17м до 8,5 м і невеликим ухилом на захід) зажадала багато часу на втілення, і закінчений він був лише в середині 40-х років XIX століття. Однак служити головною водною артерією міста довелося йому недовго – незабаром на севастопольську землю прийшла Кримська війна 1853 – 1856 років, у ході якої багато частин акведука були зруйновані, щоб вже не відновиться.
Зараз цей один з небагатьох пам’ятників інженерної архітектури становлення міста, що раніше намистом охоплював південно-східний берег Севастопольської бухти, відданий на розтерзання – частина його прольотів закладена, щоб служити притулком байдужого сучасного люду.
Архітектура
Дві з чотирьох частин акведуків в Севастополі, які збереглися до нашого часу, являють собою класичний давньоримський проект багатоарочного мосту на потужних опорах, складеного з добре підігнаних тесаних інкерманських каменів, що тягнеться уздовж зовнішнього краю Корабельної сторони.
Перша десятіпролетна протяжністю шістдесят метрів ділянка цієї гідротехнічної споруди з’єднує краї Аполлонової балки, друга – же ниткою перекинулася над сусідньою Ушаковою балкою (її семіпролетна арочна довжина складає тридцять метрів).
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Пляжна (Аполлонова балка) / пл. Ушакова балка.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь). На Балаклавському кільці поворот у бік міста на вул. Генерала Мельникова. Далі: вул. Багрія – вул. Брестська – вул. Героїв Севастополя – вул. Рози Люксембург – вул. Надежденців – вул. Чесменська, яка закінчується біля акведука в Аполлоновій бухті, або той самий маршрут тільки по вулиці Героїв Севастополя слідувати до повороту на вул. Адмірала Макарова, яка виходить на пл. Ушакова балка.
Громадським транспортом до Севастополя (залізничний, авто – вокзали). Потім на міському транспорті Корабельної сторони до зупинки «Малахів курган», звідки пішки 20 хвилин по вул. Матвія Вороніна, а потім перейти на паралельну вулицю Чесменську до акведука в Аполлоновій балці або по вул. Папаніна, а потім Робочій спуститься до Автошколи (Ушакова балка).