Джерело святого Климента

Перші мученики Християнства. Їх імена вписані в історію золотими літерами бо зректися вірувань минулих сторіч нелегко, і тим складніше прийняти нові ідеали і повести за собою інших. На зорі майбутньої однієї зі світових релігій їх було мало, практично одиниці. На них влаштовувала гоніння влада, їх гнобили свої ж одноплемінники, вони ставали ізгоями, їх катували і страчували в надії похитнути віру, але зламати її вже не змогли.

Климент I, народжений і вихований в розкоші наближеною до римського імператорського дому сім‘ї; дитя, розпещене увагою близьких і підлесливістю слуг, став одним з перших, хто залишив розкіш придворного життя в погоні за Істиною.

І був у його долі спочатку довгий шлях у пошуках апостолів, який привів його в цар-град Олександрію та в землі Палестини, і хрещення від руки апостола Петра, і тяготи і позбавлення шляху мандрівника, і зведення в сан єпископа, і сотні новонавернених їм, і Святий римський Престол…

Але у нової віри були свої заздрісники і вороги, які не шкодували сил і засобів на очорнення як християнства, так і його послідовників. Одна з влучних стріл їх жовчного доносу досягла мети – за звинуваченням у зневазі римських богів імператор Траян заслав папу римського Климента I, який не побажав зректися істинного Бога, на далекі рубежі держави – півострів пізніше названий Кримом.

Його каменоломні стали новим будинком непокірного волі влади великого просвітителя, але віру понтифіка похитнути було вже не можливо. Його слово стало цілющою вологою для тисяч сердець новонавернених християн, а доказом могутності Слова Божого – на його благання в збезводненої вершині пагорба кар‘єра пробилося джерело і перетворилося на річку для зцілення страждень в‘язнів, пізніше назване Кліментьєвським.

Але настільки кричущі діяння навіть, на околицях держави, не могли вислизнути від всевидючого підозрілого ока римського імператора, і, згідно оповідям, IV папа римський був відданий водам Чорного моря біля берегів Херсонеса, а джерело його, вже в наші дні, влився в лазурне дзеркало озера на місці, де так ревно проповідував апостол-каторжник майже дві тисячі років тому.

Тіло ж його, за переказами, було нетлінним повернуло водами Чорного моря на благання віруючих в 861 році, щоб знайти упокоєння в храмах столиць Європи і Святоклиментівському монастирі, на землі, де він прийняв мученицьку смерть з якорем на шиї.

01-03-2013 Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Коментар

Залишити коментар

Відповідь на Джерело святого Климента