Інкерманські каменоломні

Історія

Озеро на дні Інкерманського кар'єра Озеро на дні Інкерманських каменоломень

Інкерман – західний прикордонний форпост великого Херсонеса, що служив одночасно і головним постачальником будівельного матеріалу для його стін. Хоча і з незапам‘ятних часів тут селилися народи різних епох, спокушені благодатним кліматом, захищеним від жорстокості Борея виходом до узбережжя Чорного моря і… пластичністю вапнякових скель, що дарують можливість швидкого зведення будівель будь-якої складності.

Ще за свідченням Геродота (біл. 484 до н.е. – біл. 425 до н.е.) від річки Узені, що нині носить ім‘я Чорної, брала свій початок перша лінія оборони міста (стіна з ровом), яка простягалася до Балаклавської бухти. Матеріал ж для будівництва як стіни, так і тридцятитисячного місто з його численними адміністративними та приватними будівлями, брався з прилеглою до гирла річки скелі.

З виникненням ж християнства Херсонес, що знаходиться на околицях великої Римської імперії, стає місцем заслання перших проповідників нової релігії, а каменоломні по здобичі інкерманського вапняку – місцем їх ув‘язнення в дали від очей привілейованої міської публіки. Так першим відомим вигнанцем віри на Кримському півострові стає ревний учень апостола Петра папа римський Климент І – (- 101), засланий за доносом про хулу на державне віровчення.

Стіна Інкерманського кар'єра Стіна Інкерманських каменоломень

Сила його віри покликала за собою до Криму десятки учнів, щоб зустріти тут в пилу і пекельних умовах кар‘єру сотні однодумців і послідовників, які століттями будуть відстоювати в муках свою віру. А інкерманські каменоломні будуть всі ці століття служити своїм черговим господарям візантійцям, грекам, туркам, доки Херсонес і Каламіту не спіткає занепад в кінці XV століття.

Знову закличе на службу инкерманский кар‘єр вже Російська імперія після входження Криму до її складу (1783 рік), коли географічне місце розташування та природні фактори перетворять Севастопольську бухту в південний форпост держави, а пов‘язане з цим будівництво міста-порту зажадає величезної кількості матеріалів.

Потім будуть Кримська і світова війни, що залишать після себе головну базу Чорноморського флоту в руїнах, відродження і новий етап занепаду, а каменоломні біля гирла Чорної річки так і будуть аж до теперішнього моменту вірою і правдою служити Севастополю, хоча там вже давно людську працю замінили машини, а старі його виробки, що впритул підібралися до старої фортеці на горі, стали однією з визначних пам‘яток Інкермана.

Архітектура

Тераси Інкерманських каменоломень Тераси Інкерманського кар'єра

Розташований в семи кілометрах східніше Севастополя кар‘єр, закладений більше двох тисячоліть тому на гребніі вапняної гори нині являє собою величезний котлован з вертикальними прямовисними поколіннями стесаними стінами заввишки до п‘ятдесяти метрів та блакитно-прозорим озером на дні, через дорогу з яким сусідить невелика заболочена ділянка.

Величезні обсяги виробки каменоломні зумовив характер її однорідного за кольором (білий з невеликими відтінками рожевого та жовтого), монолітності, пластичності (легкість обробки і здатність зберігати отриману форму при навантаженнях), невеликій питомій вазі морозотривкого складу.

Нині про величезний обсяг виконаних робіт зберігають пам‘ять лише величезні тераси, штольні і борозни з розміткою всіх епох існування вапнякового інкерманського кар‘єра.

Озеро ж у підніжжя – невичерпне джерело радості. Води його, пройшовши крізь вапняні пласти, придбали властивості дивовижної чистоти і прозорості, багаторазово відбиті в білизні його дна.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, АР Крим, м. Інкерман, вул. Кар‘єрна.

Посилання:

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е 105 (М 26) (Орел – Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або М 18 (Сімферополь – Ялта – Севастополь), що носить назви Сімферопольського шосе вздовж Інкермана. Потім поворот на вул. Погодаєва, потім вул. Кар‘єрну.

Громадським транспортом до Інкермана від Севастополя / Сімферополя, до зупинки “Інкерманський кар‘єр”.

Виктория Шовчко