Історія
Дача Мерецької в Балаклаві
Кінець XIX – початок ХХ століття, коли в мистецтві та архітектурі безроздільно панує еклектика з її п‘янким коктейлем деталей і елементів, яка увібрала в себе все краще, що породила на світ довга історія розвитку людства, подарувала світові чимало шедеврів – неперевершених ікон стилю.
Так Балаклавська набережна, як одна з мальовничих вулиць чорноморського узбережжя Криму, стає вітриною еклектичного стилю, де кожен архітектурний об‘єкт унікальний і неповторний. Родзинкою ж старої її частини по праву вважається витончена мініатюрна споруда дачі Мерецької, що зайняла своє місце у вигину Балаклавської бухти на початку ХХ століття.
Нові часи, які настали після Громадянської війни 1917 – 1923 років, диктували нові умови, і приміщення призначені для розкішного проведення часу тепер служать суспільним потребам.
Друга світова, що вогненним смерчем прокотилася по Криму в 1941 – 1944 роках, пощадила ажур колишньої дачі Мерецької, залишивши лише незначні відмітини, а післявоєнні роки закликали ці стіни на службу високої мети порятунку життів – тут влаштувалася місцева поліклініка.
Одна з грацій дачі Мерецької в Балаклаві
Але не знавша реставрації будівля поступово занепадає, і бібліотечний фонд (створений у 1896 року), якому вона дісталася у спадок від медиків, що обзавелися новими більш придатними для їхніх потреб апартаментами в 1963-ому, отримує його в жалюгідному стані – відсутні мінімальні комунікації, стіни покриті павутиною тріщин, покрівля знавала кращих часів.
Лише стараннями новопризначеного молодого енергійного директора Балаклавської бібліотеки Ніни Дмитрівни Коновалової (1933 -), призначеного трьома роками пізніше, старовинний особняк набуває колишні прекрасні риси, хоч і позбавляється частини своїх прикрас (статуї були запозичені для зновузбудованного кінотеатру “Родіна”).
У рамках реорганізації фондів в 1971 році балаклавська бібліотека перетворюється на філію Севостопольской центральної міської бібліотеки імені Л.М. Толстого під № 21, щоб ще через двадцять три роки отримати власне ім‘я на честь Олександра Івановича Купріна (1870 – 1938), який увічнив ім‘я міста у своїх знаменитих “Лістігонах”.
Так і понині надійно охороняють джерело знань вікові стіни колишніх розкішних апартаментів дачі Мерецької, які повернули собі після реставрації 2004 колишню витончену велич: зайняли своє місце прекрасні грації, білизна стін сяє на сонці, відбиваючи блиски чорноморських вод, а на почесному місці красується охоронна табличка за № 132/10.
Архітектура
Напівкругла ротонда дачі Мерецької
Одноповерхова невелика (периметр 20м х 16м) будівля балаклавської бібліотеки, з асиметричним фасадом домінує над центральною частиною Старій набережній затоки. Вузька смужка газону служить візуальним рубіконом між галасливими вулицями курортного містечка і світом тиші та спокою, прихованими за її стінами.
Головний фасад дачі Мерецької являє собою зразок класичного стилю, де центральний вхід, колись прикрашений захованим за білими балясинами балюстради двосхилим сходовим маршем, посилений у західній частині напівкруглою ротондою з двоярусним масивним карнизом і зубчастим завершенням.
Головним же штрихом, що підкреслює непорочну красу споруди, є майстерно виконані статуї грацій, які соромливо прикривають наготу щоб гармонійно доповнити пустуючи до останнього часу неглибокі ніші з арочним завершенням зовнішньо контуру.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, Балаклавський р-н, вул. Назукіна, 27.
Тел.: (0692) 63-75-42.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М18) (Джанкой – Сімферополь – Ялта – Севастополь) до повороту на вул. Новікова (з боку Севастополя) / вул. Крестовського (з боку Ялти). По місту слідувати: вул. Каліча – вул. Назукіна, яка закінчується пішохідною зоною (в її центральній частині знаходиться будівля колишньої дачі Мерецької).
Громадським транспортом з Севастополя (від кінцевої зупинки “5-й кілометр”) до Балаклави (орієнтир Стара набережна). Далі 5 хвилин пішого ходу до будівлі бібліотеки.