Історія
Його історія почалася тоді, коли Кримський півострів лише освоювався першими переселенцями з далекої Еллади (V сторіччя до н.е.), адже портове місто завжди починається з причалів та набережної, які дають поживу його жителям. У ті далекі часи саме на тому місті, де нині розташовується набережна ім. Горького, розкинуло свої простори поселення Керкінітіда – місто з великими торгово-економічними зв’язками на кордоні Скіфії.
Протягом століття сюди приставали численні кораблі з Херсонеса й Родосу, Ольвії та Гераклії, Синопа і Хіоса … та хіба мало нізвідки не заносив вітер мандрівок і бог комерції торгівельні судна в ці води. Так тривало аж до початку греко-скіфського протистояння за володіння кращими виходами до чорноморського узбережжя, яке погребло, не дивлячись на перемогу еллінів, під своїми уламками місто на березі Каламітської затоки – жителі, що знайшли притулок за міцними стінами Херсонеса, просто не захотіли повертатися на попелища своїх зруйнованих в ході військових дій будинків.
Дві тисячі років вітер забуття гуляв по колись жвавій набережній. Ні, звичайно час від часу тут приставали рибальські човни, а після захоплення Османською імперією і кочерми перевізників (глибина бухти не дозволяє підходити великотоннажним судам до берега), яким не знайшлося місця в затишній гавані під стінами Гезлева. Але порт в районі майбутньої однієї з двох центральних набережних Євпаторії (ім. Горького) на час припинив своє існування.
Лише на рубежі XIX і ХХ століть сюди знову повернулося життя – ця частина міста стає місцем елітної забудови, де прагнули обзавестися хоч невеликим шматочком землі з будинком представники вищих верств суспільства Російської імперії у зв’язку з визнанням Євпаторії одним з кращих лікувально-кліматичних центрів країни. Одна за однією з’являються на центральній приморській вулиці дачі та садиби в мавританському, класичному, ренесансному стилі, щоб породити неповторний вигляд Євпаторії.
Друга світова, що прокотилася по Кримському півострову в 1942 – 1944, внесла свої корективи в зовнішній вигляд набережної ім. Горького, коли частина старих будівель була розібрана дощенту через значні пошкодженя, а їх місце в процесі післявоєнної забудови зайняли будинки в стилі модерн.
Тоді-то і склався нинішня архітектура пішохідної зони, що знаходиться практично урівень із пляжем, відокремлена лише тонкою ниткою невисокого залізного парканчика з потопаючими у зелені химерними спорудами різних епох.
Реконструкція, приурочена до грандіозного ювілею Євпаторії – 2500-річча (2003 рік) – лише підкреслила вже існуючий архітектурний шедевр, коли своє місце зайняли колонади з оглядовими майданчиками і тротуарна плиточка, кований паркан і плафони ліхтарів. Так що сьогоднішні морські ворота курортного міста зустрічають своїх гостей в усій красі своєї краси.
Архітектура
Євпаторійська набережна ім. Горького, що має протяжність в 875м, нині є одним із символів міста з її п’ятьма стрункими колонадами незвичайних форм, сплетених у єдине ціле ажуром кованої решітки на вторячому загальному стилю парканчику, бруківкою, що встелила дорогу пішоходів, масивними ліхтарями з двома кулями світла і пам’ятної скульптурою Геракла, відпочиваючого від виконання своїх подвигів.
Пам’ятки
Починає свій шлях вулиця від стародавніх кордонів Керкінітіди, крокуючи у бік озера Мойнаки низкою архітектурних шедеврів більш ніж вікової давнини: біля самих витоків розташована колишня дача міського голови С.Е. Дувана «Кармен» (нині дитячий санаторій), потім двоповерховий обсяг з пишною обробкою дачі земського лікаря Б.І. Казаса Рив’єра і «Остенде» А. Шишмана (нині входять в комплекс санаторію «Ударник»), їх змінює будівля центральної курортної поліклініки (споруджувалася як дача «Валькірія»), за ними йдуть дача М. Айвазова (нині Центральна курортна бібліотека) і розташована через дорогу «Альпійська троянда» з її дерев’яним ажуром.
На майданчику ж між двома останніми будівлями в розкоші зеленого оздоблення потопає горельєф того, чиє ім’я носить набережна – Максима Горького, а поруч на майданчику біля фонтану затишно розмістився акваріум.
У останньої колонади на перетині з вулицею Фрунзе на перилах сходового маршу затишно розташувався син Зевса оспіваний ще Гомером за свої дванадцять подвигів – Геракл, як данина засновникам міста на березі Каламітської бухти.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, АР Крим. м. Євпаторія, набережна ім. Горького.
Як дістатися
По трасі Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія). При в’їзді в місто повернути на вул. Ескадронну, а потім по вул. Революції / Піонерську / Братів Буслаєвих до початку пішохідної зони (вул. Дувановськ), яка відкриває євпаторійську набережну ім. Горького.
Громадським транспортом до авто / з-д вокзалів Євпаторії, а далі пішим ходом 10-15 хвилин вздовж вулиці Фрунзе, перетин з якої замикає пішохідну зону нової набережної міста.