Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Руїни Керкінітіди

Історія

Розкопки Керкінітіди біля краєзнавчого музею Євпаторії Розкопки Керкінітіди у Євпаторії

Період кінця VI – початку V століть до н.е. стає поворотним у долі Криму до того населеного лише кочовими племенами кімерійців, поступово пригнічені ворогуючими, а потім обї’єднавшимися між собою племенами таврів і скіфів, які, займаючись лише скотарством, мало віддавали почестей унікальним природно-кліматичним і географічним особливостям чорноморської перлини – на півострів перебувають колоністи з далекої Еллади.

Ось тоді-то і починається відлік історії поселення на місці майбутньої Євпаторії – тут розгортається будівництво укріпленого грецького міста-поліса під ім’ям Керкінітіда. Підприємливість нових мешканців в лічені десятиліття розносить славу про зручну морську гавань на Чорноморському узбережжі по всьому Середземномор’ю, чому чимало сприяло її зручне прикордонне розташування зі Скіфією.

Протягом століття (V – початок IV століття до н.е.) порт на північному березі Каламітської затоки, залишаючись незалежним, процвітав і розширював свої володіння під заступництвом бога торгівлі Гермеса і богині родючості Деметри (продукти землеробства, виноградарства, рибальства, скотарства, ткацтва, гончарства, каменеобробки, солевидобутока – основні статті доходу торгівлі її громадян з Афінами, Іонічними і Егейські островами Середземномор’я), щоб блиском свого золота породити жадібність і заздрість в серцях своїх войовничих сусідів тавро-скіфів.

Не в силах самостійно протистояти почастілим набігам з боку кочівників (населення поліса становило всього лише близько двох тисяч чоловік) Керкінітіда була змушена вдатися до заступництва сильнішого (завдяки зручності місця розташування) брата по крові Херсонеса Таврійського, підпавши спочатку під його економічну, а потім у 339 році до н.е. і політичну залежність.

Руїни Керкінітіди біля набережної ім. Горького в Євпаторії Руїни Керкінітіди в Євпаторії

Здобувши надійну опору, у західного міста-порту Криму в IV – III століттях до н.е. відкривається друге дихання – освоюються нові (металообробка) і вдосконалюються старі види ремесел, а орні землі значно розширюються вглиб півострова. Одним з свідчень пори зеніту розквіту і стабільності Керкінітіди (хай і під твердою рукою старшого брата) є активне карбування власної монети із зображенням одвічного друга і ворога в одній особі – скіфського воїна.

Однак ворог не дрімав, і наступне сторіччя стає вирішальним у долі поселення на північному березі Каламітської бухти — його, незважаючи на захист Херсонеса, захоплюють скіфи (110 р. до н.е.), а незабаром і сам центральне місто-поліс підпадає під удар посилених племен кочівників.

Вступ же до союзу з сарматами лише ненадовго відсуває загибель колись найжвавішого чорноморського порту (Керкінітіда була відбита і повернена грецьким власникам в 83 році до н.е.), але це лише на час відстрочило його повне знищення в I столітті до н.е. Грецьке місто перестало існувати, занурившись у забуття.

Над Кримським півостровом пронеслися два тисячоліття перш ніж доля воскресила Керкінітіду вже в іпостасі археологічного об’єкту, коли в 1959 році були розпочаті її розкопки, які не припиняються досі, в районі нинішньої вулиці Дувановської Євпаторії.

Архітектура

У період свого розквіту західний форпост херсонесського впливу на березі Каламітської затоки займав територію близько семи гектар між нинішньою Євпаторійської бухтою і Мойнакським озером, периметр якої був захищений від зазіхань рівнинних мешканців півострова кам’яною стіною з вежами з щільно прилеглих вапнякових плит. Крім того до міста примикали великі сільськогосподарські угіддя (так звана хора), розділені на ділянки по 7 – 9 га із зовнішнього боку укріплення.

Кам'яні статуї тавро-скіфського періоду біля руїн Керкінітіди в Євпаторії Кам'яні статуї тавро-скіфського періоду біля руїн Керкінітіди

Будівлі всередині периметра оборонних стін Керкінітіди представляли собою двоповерхові прямокутні будівлі, перший поверх яких був складний з місцевого каменю-черепашнику, а другий з цегли, що рівними рядами обрамляли бруковані дрібним каменем мостові з водостоками.

Сільськогосподарські ж угіддя хори не були захищені від примх долі в особі кочівників, лише потужні одноповерхові двох і більше кімнатні прямокутні споруди (іноді з вежами) з великим внутрішнім двором були укріплені високою (більше трьох метрів) глухою кам’яною стіною.

Пам’ятки

Руїни на набережній Горького- біля краєзнавчого музею Євпаторії під скляним куполом представляють собою фрагменти кладки стін з вежею оточені вимосткою дрібним каменем, навколо яких виставлені експонати домашнього начиння тих далеких часів, коли поліс-порт переживав епоху свого розквіту (V – IV століття до н.е.).

А поруч розташовані кам’яні охоронці пам’яті двотисячолітньої давності, витесані рукою тих, хто занапастив Керкінітіду – кочівників тавро-скіфських племен, зібрані під час археологічних розкопок з усієї округи – нинішніх сіл Криловка, Красносільське, Привітне, Колоски і Громово, які своїм непроникним поглядом бачать дорогу з минулого в майбутнє.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна. АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дувановська (навпроти краєзнавчого музею).

Як дістатися

По трасі Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) (по місту Раздольненське шосе) до кільця, звідки продовжити шлях по вулиці Ескадронній до повороту на вул. Революції. Далі поворот на паралельну вул. Братів Буслаєвих по вул. Приморської, уздовж якої слідувати до Театральної площі. По вул. Дувановоській (пішохідна зона) чотири квартали у напрямку набережної Горького до краєзнавчого музею.

Громадським транспортом до авто / з-д вокзалів Євпаторії, звідки пішки 15-20 хвилин вздовж вулиці Фрунзе / вул. Кірова до повороту на вул. Дувановську, на перетині з якою під скляним куполом розташовані розкопки Керкінітіди.