Історія будівлі
Епоха розквіту початку ХХ століття, коли неповторність шедеврів зодчества ще не поховала під своїми колесами гонитва за мінімізацією витрат і прискоренням термінів будівництва, подарувала Євпаторії чимало унікальних пам’яток творців, які давно канули в Лету, що й понині створюють ауру чарівності курорту на березі Каламітської затоки.
Без сумніву окрему нішу в довгому ряду цих перлин євпаторійської архітектури займає зведений в 1912 році будинок одного з видних представників караїмської громади Ю.М. Гелеловіча, який, хоч і поступається своїм сусідам у поверховості (будова одноповерхова), але тонкістю ліній мавританської обробки і асиметричністю планування відразу завойовує пильний погляд.
Всього лише п’ять років будівлі по вулиці Дувановській 11 судилося виступати зберігачем сімейного вогнища сім’ї Гелеловичів, адже настали суворі дні Громадянської війни, пов’язані зі зміною державного ладу і експропріацією власності – мавританський палац позбувся своїх власників.
Їм на зміну прийшли музейні працівники, які дбайливою рукою внесли до його залів реліквії історії Кримського півострова в лютому 1921 року, щоб через деякий час у розпал курортного сезону (30 липня), коли останній гуркіт царської епохи ще був чутний в Євпаторії, відкрити експозицію для загального огляду.
Минули роки (в тому числі Другої світової війни), які не залишили помітного сліду на зовнішньому вигляді будівлі по Дувановській 11, а їхній унікальний образ рішенням державної влади Кримського півострову в 1984 році був визнаний культурною спадщиною, ставши невід’ємною частинкою портрета старої Євпаторії.
Однак потреби сховища старожитностей, пов’язані із збільшенням числа експонатів нових експедицій, не могли вміститься в настільки обмеженому просторі, тому було прийнято рішення про прибудову в північно-західній частині колишньої магнатській резиденції додаткового приміщення, яке успішно було впроваджено в життя в 1987 році.
Так і продовжує своє існування в цих стінах євпаторійський музей, що отримав звання краєзнавчого у 1933 році, на зорі нового тисячоліття з кожним роком являючи перед здивованими глядачами все нові і нові шедеври давно минулих епох і зниклих цивілізацій на які така щедра кримська земля.
Історія музею
Створений ще в 1916 рік на аматорській основі з приватних колекцій музей старожитностей Євпаторії знайшов своє офіційне визнання в нелегкі перші роки становлення радянської влади (1921 рік), щоб вже через дванадцять років отримати статус краєзнавчого з його багатством етнографічної та історико-археологічної спадщини півострова.
Всі поновлена завдяки новим археологічним експедиціям колекція не могла уміщатися в обмеженому просторі будинку-палацу Гелеловичів, до того ж віяння нових часів вимагали створення нових експозицій. Так в кінці 1930-х були створені антирелігійний відділ, що розмістився в одній з будівель караїмських кенас, з тим щоб через десятиліття, вже під ім’ям історичного, бути скасованим і злитися з основним об’ємом експозиції, та відділ досягнень науки, техніки і народного господарства регіону в мечеті Джума-Джамі.
Але нещадні роки війни відняли у музею з тяжкою працею по крупицях зібрану колекцію – музейні фонди були розграбовані (1942 – 1944) і велика частина раритетів безповоротно зникла в безодні військових дій.
Повоєнні роки стали етапом напруженої роботи з відтворення заново краєзнавчого музею міста всесоюзної здравниці на березі Каламітської затоки. Так вже в 1967 році єдині у своєму роді храмові будівлі кенас перейшли в повне підпорядкування музею, з тим щоб прийняти у свої обійми Археологічний і Краєзнавчий його відділи.
Але роботи по ретельному збору німих свідків історії на цьому не зупинялася – тільки за п’ять років (з 1971 по 1975) музейна колекція поповнилася чотирма тисячами експонатів, досягнувши загальної цифри в сорок чотири тисячі, що знову викликало гостру необхідність у розширенні експозиційний і зберігальних приміщень, під які наприкінці 1970-х знову була пристосована відреставрована одна з домінант старого Гезлева – мечеть Джума-Джамі, перетворена на відділ Релігії та атеїзму.
А на порозі нового тисячоліття (у 2000 році) навпроти основної будівлі краєзнавчого музею був відкритий скляний купол піраміди, що приховує в своїх надрах реліквії античного міста Керкінітіди – прародительки Євпаторії .
Архітектура
Яскраво виражений мавританський стиль з натяком на мусульманське храмове зодчество (оздоблення двох центральних входів) в ніжному ажурі різьблених елементів і тричвертних арках вікон, архівольті на тонких стовпах і черепичному даху, ступенчастозубчатому завершенні стін і кованому геометричному візерунку балконних парапетів, поздовжніх групових лініях обробки і високому постаменті-фундаменті відрізняють струменіючий над бруківкою вигляд колишньої магнатської резиденції.
Її одноповерховий обсяг периметром в 125 метрів з невеликим відхиленням на південний захід згідно загальному плануванні кварталу має в цій частині унікальну зубчасту будову зовнішньої стіни з невеликими витриманими в загальному стилі світловими вікнами, яка є родзинкою бічного фасаду будівлі.
Загальний асиметричний стиль зовнішнього оформлення краєзнавчого музею Євпаторії з нашаруванням елементів в цілому лише підкреслює його екзотичну східну красу, де кожен з них – особливий штрих, при цьому вони лише формують загальне враження. Тою мірою як час пощадив зовнішні, так невблаганно віднісся він до внутрішніх інтер’єрів будівлі – його приміщення зазнали значних змін в ході перепланування під музейні потреби.
Експозиція
Дев’яносто тисяч раритетів музею зі своєю історією або легендою, або зовсім без них, сформованих відповідно хронологічного порядку і періодичності виникнення охоплюють величезний проміжок часу у дві з половиною тисячі років існування поселення на місці Євпаторії.
Природа і творіння рук людських тут йдуть рука об руку, доповнюючи загальну картину уявлення про ті колишні часи, коли періоди розквіту змінювалися чорними днями занепаду, а багатство і розкіш замінювали лахміття і рибальська мережа.
Вже у парадних брам краєзнавчого кам’яні ідоли з фрагментом круглої вежі, скляне шатро піраміди-сховища і гарматні стволи починають плести для відвідувача огортаючу загадкою павутину часу, коли Крим лише починав відкривати книгу своїй історії, щоб провівши через зали повністю занурить в чарівний світ минулого.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Дувановкая, 11.
Офіційний сайт: www.yevpatoria.museum.crimea.ua
Як дістатися
По трасі Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) (по місту – Раздольненське шосе) до кільця при в’їзді до Євпаторії. Тут повернути на вулицю Ескадронну, уздовж якої слідувати до вул. Революції. Далі шлях руху: вул. Революції (переходить у пров. Лукичева), а потім поворот ліворуч на вул. Дувановську до початку пішохідної зони, де через три квартали знаходиться краєзнавчий музей.
Громадським транспортом до авто або залізничного вокзалів (знаходяться поруч), звідки пішою ходою 15-20 хвилин вздовж вулиці Фрунзе / вул. Кірова до повороту на вул. Дувановську, де розташована будівля колишнього будинку Гелеловіча.