Історія
Підкріплений медичними доводами бурхливий розвиток Євпаторії на початку ХХ століття, як лікувально-кліматичного курорту, послужив основною першопричиною для появи на вулицях міста напередодні курортного сезону 1914 року дива техніки під назвою трамвай.
А так як будівництво першої лінії між центром міста (Театральна площа) і Мойнакською грязелікарнею, яка була основним оздоровчим закладом для заможної публіки, будувалася за німецьким проектом, то ширина її колії відповідала європейському стандарту – 1000 мм. У якості ж пересувного составу на той момент використовувалися двовісні електричні моторні вагони, створені на Митіщинському машинобудівному заводі, з причіпними вагонами одеської конки.
Через рік, в 1915-му, залізничний шлях з’єднав місто з великою землею віткою Сарабуз (нині Острякове) – Євпаторія, що стало приводом для відкриття другої лінії трамвая, яка протягнулася від нового залізничного вокзалу до вже існуючої лінії. А трохи згодом продовжені трамвайні колії об’єднали нову частину міста зі старою (від міського Театру до вул. Сімферопольської) і центр з пляжем (вітка Мойнаки – вул. Гоголя).
У роки Громадянської війни (1917 – 1920) всі двадцять дев’ять одиниць трамвайного парку Євпаторії стали на прикол, відновивши свій рух лише з остаточним встановленням радянської влади і відносного мирного укладу на півострові.
З руйнівними ж наслідками Другої світової, що бушувала в Криму в 1941 – 1944 роках, для трамвайного господарства впорається Євпаторії вдалося лише через п’ять років після закінчення військових дій – повністю відновилося руху по всіх довоєнних маршрутах тільки на початку 50-х років.
Ще через п’ять років трамвайний парк почав оновлюватися, коли на зміну давно застарілим вагонам початку століття прийшли спочатку чотири новеньких КМ і КП Коломненського паровозобудівного заводу (1955), а потім почалися поставки імпортних вузькоколійних вагонів підприємства VEB Waggonbau Gotha (м. Гота, колишнє НДР), кількість яких за період з 1957 по 1964 збільшилася до сорока трьох одиниць різних модифікацій.
Вже на початку 70-х років ХХ сторіччя Євпаторія могла похвалитися повністю заміненим пересувним составом ТУ. Але розвиток міста курорту вимагав логічного продовження у вигляді нових трамвайних віток. І такі лінії були запущені в експлуатацію: перша, на цей раз з’єднала кільце на Сімферопольській вулиці і Новий пляж в 1983 році, а друга, що простягнулася від існуючої центральної лінії до нових північно-західним мікрорайонах (кільце на пр. Перемоги) — на початку 1991-ого.
Новий маршрут і збільшення навантаження на вже існуючих викликали гостру необхідність у збільшенні одиниць техніки, але так як виробництво в НДР було згорнуто, то новий замовлення надійшло вже з Чехії із заводів АТ «ЧКД Татра». Всього до початку 90-х ХХ століття в місто на березі Каламітської затоки було поставлено сімнадцять вагонів моделі KT4SU.
Потім на Кримський півострів прийшли важкі роки перших кроків України на шляху незалежності (90-ті роки ХХ століття), коли фінансування євпаторійського трамвайного управління зійшло нанівець. Трамвайний маршрут № 4 на Новий пляж був закритий, а існуючий парк техніки не тільки не оновлювався, але навіть не проходив планових ремонтів. При всій тяжкості положення в 1997 році для підтримки падаючого престижу цього міського виду транспорту був запущений розважальне-екскурсійний маршрут № 5.
Лише з приходом нового тисячоліття положення трамвайного господарства почало покращаться – були вишукані кошти на проведення капітального ремонту двох вагонів у м. Донецьк, доставку двох списаних, як морально застарілі, вагонів з Німеччини, придбання у Львові службового універсального вагона Gotha T57, поточний ремонт всього іншого наявного в наявності пересувного составу.
І тепер євпаторійський трамвайчик, як один із символів міста, є невід’ємною частиною його буденно-курортного життя.
Архітектура
Поряд з ще трьома містами України (Львів, Вінниця та Житомир) Євпаторія володіє унікальним одноколійним (на більшій протяжності ліній) вузькоколійним (ширина – 1000мм) трамвайним господарством з пересувним составом у двадцять чотири одиниці, що нараховує п’ять маршрутів.
Маршрут №1 – найстаріший і довгий за протяжністю з’єднує північно-західну мкр Супутник-2 (пр. Перемоги) і східну (Сімферопольське кільце) частини міста. Його протяжність становить вісім кілометрів і налічує двадцять одну зупинку.
Маршрут №2, що пролягає вздовж курортної зони Євпаторії в новій частині міста з її санаторіями (міський Театр – Грязелікарня Мойнаки), має 4 760м шляху і дванадцять зупинок. При цьому остання частина його шляху (дві зупинки) зливається з маршрутом №1.
Маршрут №3, який направляється від залізничного вокзалу до готелю «Україна» (пересадка на трамвайний маршрут № 1), складає в довжину всього в 1 150м і має чотири зупинки.
Маршрут №4 з’єднує місто (Сімферопольське кільце), де можна пересісти на маршрут № 1, і новий пляж «Золоті піски». Він функціонує лише в перебіг курортного сезону.
Пам’ятки
Трамвай бажань (друга назва маршруту № 5) – екскурсійне-розважальний центр на колесах, який курсує вузькоколійкою міського трамваю, де за вікнами пролітає, лише залишаючи за собою муаровий слід спогадів і відчуттів, відбита в архітектурних пам’ятках історія Керкинітіди, Гезлева, Євпаторії…
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Євпаторія.
Як дістатися
По трасі Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) / Т0111 (Роздольне – Євпаторія) / Т0108 (Чорноморське – Євпаторія) до Євпаторії.
Громадським транспортом до вокзалів Євпаторії. Кінцева трамваю знаходиться поруч.