Напевно ще не все втрачено для культурної спадщини України, якщо ще з’являються на світ проекти нових музеїв, які, будемо сподіватися, втіляться в життя і можливо ще один пам’ятник духовної спадщини знову набуде життя.
Так на батьківщині Пересопницького Євангелія, на якому складає присягу президент Україні, у селі Пересопниця що на Рівненщині до 29 серпня цього року планують відтворити «Княжий двір Х століття» – музей під відкритим небом, де у реконструйованих будівлях буде відтворений побут того часу і розміститься археологічна експозиція.
У наше століття нестабільності валют (як вітчизняної, так і світових), фінансових катаклізмів і хиткого становища дорогоцінних металів вічною цінністю залишаються лише предмети мистецтва від раритетних автомобілів до маленьких записок великих людей.
Ринок антикваріату – завжди ласий шматочок для тих, хто бажає отримати швидку наживу за рахунок легко придбаного майна при крадіжках з музеїв безцінних експонатів, не дивлячись на їхню історичну та культурну цінність для цілого народу.
Одна згадка імені Батия… І з’являється відчуття холодного вітру від коней, що проносяться повз щодуху, жаху від їх вершників – невблаганних диких кочівників, гірких сліз переможених. Скрізь, де ступала нога цього монгольського полководця залишалися лише спустошення і розорення, попіл і прах.
Не минула ця сумна доля і Закарпатські землі. Так воєвода Хустського замку, який відправився на допомогу своєму королю Белі IV, позбувся найдорожчого – дружина і спадкоємець були викрадені в монгольський полон. Відрадою батькові залишилася лише малолітня дочка Ріка, що заховалась у підвалах замку, та назви річок Тиса та Хустець нагадували про втрату.
Тихий плескіт хвиль, крики чайок і пейзаж що неспішно пропливає за бортом білосніжного прогулянкового катера … Що може бути краще у весняний сонячний день, коли природа лише починає оживати, даруючи перший погожі дні.
У Києві, хоча весна лише вступає у свої права, вже відкрито сезон річкових прогулянок на катері. Так протягом годинної прогулянки по Дніпру можна помилуватися Володимирською гіркою і Хрещатим парком, Ботанічним садом і Маріїнським парком, Видубицький озером і Печерським ландшафтним парком, пропливаючи під мостами Метро і Патона вздовж Труханівського острова і Гідропарку.
Легенди про середньовічних жорстокості жахають будь-яку цивілізовану людину. Чого варті тільки «Нюрнберзька діва» (саркофаг з шипами кинджалами або шипами) чи «колінодробилка» (подоба гільйотини, де замість ножів виступали шипи), «молитовний хрест» (металевий нашийник з браслетами та ланцюгами) або «іспанський чобіт» (металеве пристрій для перелому гомілки)… Список можна продовжувати нескінченно, адже людська фантазія для муки і знищення собі подібних безмежна.
Одним із прикладів, що зустрічаються в літературі – покарання призвідників угорського повстання під керівництвом Дьєрдя Дожа 1514 року, що прийняв мученицьку смерть: болісні тортури, потім «Розпечена корона», потім ще живого розірвали на шматки, які змусили з’їсти його подвижників.
Вам подобаються готувати рибні страви? Або азарт рибної ловлі? А може просто полюбляєте рибну юшку?
Тоді Вам варто відвідати ІІ Фестиваль рибалок на озері Березькому, що поряд із селом Великі Береги Берегівського району Закарпаття, який пройде 2 – 3 квітня цього року.
Така вже доля цього сумного куточка історії, оповитого густою темною зеленню гілок старого парку, породжувати легенди і міфи, передаючи їх з вуст у вуста протягом століть. Адже мовчазні статуї надійно охороняють секрети тих, хто давно пішли в інший світ і не бажають відкривати завісу таємниці.
Шерех одягу, стукіт кроків, тихий шепіт у нічних порожніх залах замку… І коли немає раціонального пояснення, в дію ідуть бурхлива фантазія і обривки історичних фактів.