Ореол таємничості, оточуючий головного диктатора ХХ століття – Адольфа Гітлера, який уникнув 45 замахів на своє життя, поширюється і на місця його перебування, деяким з яких приписують мало не містичне значення. Вервольф не став винятком, адже розроблені в ньому плани закінчувалися фіаско.
Ця загадкова ставка у восьми кілометрах від Вінниці, що породила безліч легенд і чуток, головною причиною більшої частини яких служить малодослідженість її підземної частини, підірваної при відступі німецькою армією в 1944 році, скоро зможе отримати статус філії Вінницького краєзнавчого музею.
Єгипет. Як багато в цьому слові, де шум, гнаного вітром, піску перекочує, стираючи в пил, сторіччя секунда за секундою, де померлі сплять вічним сном у кам’яних саркофагах, а кішка Бастет зберігає їх давно згасле домашнє вогнище усередині кам’яних гігантів – гробницях.
Мало хто очікує побачити нехай не такі грандіозні і не такі давні, але такі ж прекрасні усипальниці в українському степу. І хоча внутрішнє убрання українських пірамід, як і їх єгипетських прототипів, давно розграбованої та знищено рукою варварів, їх стіни до сих пір зберігають дух своїх померлих володарів, адже піраміди – їх залишений на землі слід.
Білий палац, що потопає в зелені півторастолітнього парку, колись офіційна резиденція російської імператорської семи, а зараз – пам’ятник архітектури, відомий в усьому світі, скоро буде святкувати свою столітній ювілей.
В якості подарунка ювілярові уряд Криму вирішив клопотати про присвоєння Лівадійському музею статусу історико-архітектурного заповідника державного масштабу, що дозволить уникнути комерціалізації використання палацу і прилеглих територій.
Зелені пагорби на рівнинах Україна – зовсім не рідкість. Проїжджаючи через них, мало хто замислюється, що у нього під колесами, може бути, знаходиться частинка нерозгаданою таємниці історії.
Ця загадка, протяжністю півтори тисячі кілометрів перетинає всю територію України, місцями перериваючись, місцями набуваючи дуже чітко вираженого характеру. Ця загадка – Змієві вали.
Фонтан любви, фонтан живой!
Принес я в дар тебе две розы.
Люблю немолчный говор твой
И поэтические слезы.
А. С. Пушкин
Біломармурова реліквія з тихим срібним голосом – Бахчисарайський фонтан – символ тихого смутку і світлої надії в обрамленні пишності ханської резиденції – одна з перлин Криму, що вабить туристів своєю романтичною історією, оспіваною в поезії.
Замки – живі істоти, що зберігають у своїй пам’яті відбитки сотень осіб, тисячі похмурих і сонячних днів, сотні тисяч звуків шереху суконь і дзвону келихів. Так багато доль пов’язано з цими стінами, що багато хто з них, промайнув лише на мить, годину, день не залишили по собі письмових слідів, а деякі зберігаються лише в легендах …
Тіні, тих хто давно пішов в інший світ, іноді нагадують про себе легким подувом вітру в нічних порожніх залах олеськовського замку. Коли місяць своїм молочним світлом заливає цей суєтний світ, по його залах бродять тіні закоханих, що шукають один одного. Привиди покінчившого життя самогубством Адама Жолкевського і передчасно померлу Марціани Данилович, яким жорстока рука батька красуні не дала можливості бути разом в їхньому земному житті, вештаються серед тиші і ніяк не можуть зустрітися.
З чим у вас асоціюється Франція, якщо не брати до уваги Ейфелеву вежу? Думаю більшість гурманів дадуть відповідь: «З вином і сиром!». Але для того, щоб покуштувати ці вишукані ласощі не треба замовляти туристичні візи, бронювати готелі та авіаквитки. Адже на Закарпатті є своя Франція в мініатюрі – містечко Берегове. Щоправда мова там не французький, а угорський, але є й давні підвали з дубовими бочками, і сироварні з великими головками сиру, і віковий палац.
А потрапити в цей райський куточок у березні місяці – взагалі велика удача. Адже щороку в цей час там проходить фестиваль вина, в цьому році вже одинадцятий.