Історія двох неординарних доль захована за різьбленими лиштвами простого сільського будинку десь на межі Харківщини та Сумщини в нетрях густих слобожанських лісів.
Довга історія української індустріалізації в рамках одного окремо взятого села і неабиякий талант як її побічний ефект – парадокс і логіка Малевича.
Загублене десь в глибинці Слобожанщини вікове диво плідної творчості людини та природи як незаперечність тріумфу творення над руйнуванням і життя над небуттям всупереч злій волі амбітних тиранів.
Один з кращих зразків східноукраїнської садибної архітектури вирощений в трепетній любові одних і кинутий голодному часу на потіху іншими, але збережений милостивою рукою її величності Історії.
Дороговказівна зірка, яка яскраво спалахнувши на небосхилі згасла разом зі своїм творцем, але світло її ось уже кілька століть яскраво висвітлює шлях української просвіти.
Обитель прогресивної думки і незламної волі в оточенні одвічних претензій влади та релігії, що не вистояла в той битві, але перемогла в вічності, знову надихаючи серця творців через чотири століття.
Символ тієї далекої епохи, коли місто було процвітаючим центром торгівлі і за місяць приймало гостей з усього світу, кількість яких у п’ять разів перевищувало його чисельність.
Розкіш і багатство під крилом магнатського роду над яким були не владні ні час, ні обставини, ні цілі держави.
Світоч, що вже століття несе іскру мудрості і знань минулого в серця молодого покоління, яке йде по шляху творення.
Колиска таланту волинської глибинки, покликаного оспівати самобутню душу, неповторний колорит і непокірну волю рідної землі.
Майстерня і виставковий зал під відкритим небом на одній із старовинних луцьких вулиць немов ожилі міфи і легенди з давньої пам’яті століть, з глибин людської підсвідомості.
Сплетіння епох, культур, часів як гармонійний симбіоз хаосу і порядку в пориві творчої думки втілений рукою талановитого майстра.
Маленький зброєносець зберігача світу і спокою волинських земель, який через століття скромно виконував свою місію не дивлячись на всі катаклізми людського буття.
Багата історія скромного міського обивателя, в абрисі якого як в зморшках старця вчуваються століття прожитого життя.
Три століття і одна знаменна подія, яка дозволила йому назавжди увійти в аннали української історії.
Маленька самобутня перлина, як пам’ятник народної архітектури закріплений в камені на зло всім нещадним вітрам часу.
Сама елітна частина кам’яного серця стародавнього Львова, як дорогоцінна скринька зберігача історії цілих життів видатних сімей Польського королівства.
Десяток імен, що приховують одну сутність як свідчення швидкоплинність людського буття і непідкорності часу справжніх витворів майстра.
Зразок адміністративної архітектури на службі громадянського суспільства в якості чи-то офіційної резиденції житомирського градоначальника, житлового фонду, торгового комплексу або музею.
Витончений шарм ренесансу в густій зелені вікового парку як голос минулого серед галасливого ділового центру третього тисячоліття і якір спокою серед швидко змінюваної картини сучасного життя.