Історія
Коли, ким і з якою метою було споруджено будинок на північній околиці волинської столиці достеменно невідомо, хоча більшість істориків сходяться на XVII столітті в якості точки відліку його існування. Однак унікальне як для будови «українська хата на два крила» (будинки такого типу, тільки виконані з дерева вважалися типовими для заможних і знатних обивателів століттям раніше) зведення в камені може вказувати і на більш ранню дату його заіснування.
Може бути так і залишилася б ця будівля просто однією з багатьох, якби під час своєї подорожі восени 1709-го для укладення мирного договору до свого вірного союзника Августа II Фрідріха (1670 — 1733), що знову посів польський престол завдяки розгрому шведського війська під Полтавою росіянами 8 липня того ж року, в її стінах не зупинився цар Петро I (1672 – 1725).
Потім на довгих два з лишком сторіччя сліди будинку, який швидше за все використовувався як житловий фонд, губляться на пожовклих сторінках літописних фоліантів. На ньому, практично не залишивши сліду, прокотилися численні війни, зміни підданства, революції. Лише реконструкція XIX століття, в ході якої у нього з’явилося східне крило і була проведена зміна внутрішніх приміщень правої частини, де-що змінила її зовнішній абрис.
В новітній історії, коли в дали відгриміли останні звуки Другої світової, у будівлі на Пушкіна 2 в Луцьку почалося нове життя на службі суспільства – в її стінах розмістилася міська санітарна епідеміологічна станція, хоча вона сама і була визнана пам’яткою архітектури державного значення.
Вже в якості останнього в 70-х роках ХХ століття унікальна перлина української архітектури пережила масштабну реставрацію і появу пам’ятної таблички про відвідини будинку царем Петром I в 1709-му.
Здобуття Україною довгоочікуваної незалежності в 1991-му круто змінило долю історичної будівлі: хоча СЕС так і залишилася правити в цих стінах, а ось в її великих льохах розмістилося затишне кафе з літньою верандою, яке змінило кілька вивісок, але не втратило своєї чарівності в блиску нової фарби і яскравих діжок квітів.
Архітектура
Г-подібний (30м х 22м) периметр на Пушкіна 2 являє собою одноповерховий цегляний потинькований периметр побудований за принципом «хата на дві половини» під чотирисхилою покрівлею, ліве крило якого практично зберегло свій первісний вигляд, а праве було значно перебудовано і отримало таку ж одноповерхову прибудову в східній частині.
Головною домінантою позбавленого особливих вишукувань центрального фасаду оточеного кованою огорожею з цегляними стовпчиками луцького Петровського будинку є чотириколонний доричного ордера портал центрально входу з двома бічними сходами і з майданчиком над входом в льох. Крім цього лише раскрепованний лобовій карниз кілька скрашує аскетичну архітектурну картину.
Відмінними рисами простого внутрішнього оздоблення лівої половини є добре збережені в двох кімнатах хрестові склепіння та трирівневі двокамерні льохи з арковими нішами під напівциркульними склепіннями, вхід в які здійснюється за рахунок дверей під високим ганком центрального входу.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Пушкіна, 2.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) / Н17 (Львів – Радехів – Луцьк) / Н22 (Устилуг – Луцьк – Рівне). У місті по вул. Рівне – пр. Волі – вул. Лесі Українки до повороту на вул. Пушкіна 2, де розташована історична будівля.
Громадським транспортом до луцьких вокзалів, а потім міським – до Театральної площі, звідки по вул. Лесі Українки два квартали до Пушкінської з будинком Петра I на її початку.