Острозька академія

Історія

Академія в Острозі Острозька академія

Три століття рід князів Острозьких служив надійним оберегом оплоту української національної ідентичності на землях литовського князівства і латинізованої Речі Посполитої, подарувавши своєму родовому гнізду на березі Вілії місце на пожовклих сторінках літописів в іменах нових храмів і монастирів, величезних сумах доходів міської скарбниці, свободі Магдебурзького права та високих показниках добробуту його жителів.

Але останнім і найголовнішим їхнім даром стала європейська слава Острога як великого культурно-просвітницького центру з відкриттям в 1576-ому слов’яно-грецько-латинської школи вищого типу під керівництвом майбутнього Константинопольського патріарха Кирила Лукариса (- 1638), програма навчання якої відповідала провідним європейським академічним зразкам.

Внутрішній двір Острозького університету Внутрішній двір академії

Її ідейним натхненником і комерційним благодійником був Костянтин Василь Костянтинович Острозький (1526 – 1608), замок якого став справжнім центром тяжіння всіх прогресивних умів Східної Європи, гнаних церквою і владою за свою незгоду з нав’язуваною суспільству політикою і ідеологією.

На майбутній рік, фігуруючи вже під загальновідомим ім’ям «Острозької академії» в книзі Петра Скарги «Про єдність костьолу Божого», навчальний заклад декларує роботу по основним канонам вищої освіти Старого Світу з вивчення семи «вільних наук» (арифметика, астрономія, геометрія, граматика, діалектика, музика, риторика), трьох «вищих» – богослов’я, медицини, філософії – і п’яти мов: слов’янської, давньоєврейської, грецької, польської і латині.

Зовнішній двір Острозької академії Зовнішній двір університету в Острозі

У тому ж 1577-ому при академії було відкрито училище для православних дітей та найпотужніша кирилична друкарня Івана Федорова (1510 – 1583), який проміняв свій пост управителя Дерманського монастиря на лаври друкаря першого підручника греко-слов’янського «Букваря» (1678), першого в кириличній поліграфії каталогу стародрукованих текстів «Книга зібрання речей найпотрібніших…» (1580), першого українського поетичного твору Андрія Римші «Хронології» (1581), першої повної слов’яномовної «Острозької Біблії» (1581).

Ще покоління після смерті засновника академії паростки їм посіяні давали благодатні сходи, бо випускниками цього вищого навчального закладу були: Мелетій Смотрицький (1577 – 1633), який написав у 1619-му першу фундаментальну церковнослов’янську «Граматику» («врата вченості»), гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний (1577 – 1622), архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький (1554 – 1624), перший ректор київської братської школи Іов Борецький (1560 – 1631), автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський (-1627).

Наукова бібліотека університету в Острозі Наукова бібліотека Острозької академії

Відсутність підтримки з боку останнього спадкоємця по чоловічій лінії Костянтина Василя – сина Івана (1554 – 1620), який змінив вірі предків, а з нею і всім родовим зповітам, привели до поступового занепаду академії, училища та друкарні – вони були кинуті напризволяще як ненависний для князя Януша (в католицтві) оплот православ’я і української національної ідеї.

Закінчила ж справу знищення світоча слов’янської освіти остання з Острозьких – внучка князя Василя Ганна (в католицтві Алоїза) (1600 – 1654), яка на догоду римським священикам не тільки в 1638-ому закрила Острозьку академію, але і передала слов’янську друкарню під опіку єзуїтського ордену, що поставило хрест на надії відродження української національної ідеї її прославлених предків.

Парк академії Острозьких Парк Острозької академії

Пройде без малого три з половиною століття, і над Україною зійде довгоочікуване сонце свободи, що осяяло своїми променями і давно покинутий острівець наукової думки в стародавньому Острозі. В задоволення клопотання від 18 січня 1994 року ініціативної групи краєзнавчого товариства «Спадщина», міської ради та громадськості 12 квітня того ж року Президент України Л. М. Кравчук підписав указ про утворення «Острозького колегіуму», який в лічені роки як і його духовна попередниця перетворився в один з найбільших науково-освітніх центрів країни.

Колегіум, академія, університет зі звання національного, а потім і самоврядного дослідницького ВНЗ… Розміщений у стінах колишнього монастиря капуцинів він на зорі нового третього тисячоліття повернув собі колишню славу оплоту української передової думки, яка сміливо крокує в майбутнє як флагман творення і прогресу України.

Архітектура

Центральний корпус університету в Острозі Центральний корпус острозького університету

Зараз Острозька академія представляє собою цілий комплекс споруд площею понад 12га в північно-західній частині старого Острога, центром якого виступають будівлі колишнього монастиря капуцинів, доповнені студентським містечком, науковою бібліотекою, гуманітарних комплексом, котеджним містечком, спортивним комплексом зі стадіоном та тенісними кортами, розкиданими на трьох окремих ділянках.

Переважна частина університетських будівель – витвір початку III тисячоліття, в яких простота форм і пластика архітектурних елементів в поєднанні з сучасними матеріалами гармонійно вписані в антураж стародавнього міста, що неодноразово міняло свої обличчя в дусі часу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Рівненська обл., м. Острог, вул. Семінарська, 2.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р26 (Острог – Радивилів) або Р05 (Городище – Рівне – Острог – Шепетівка – Старокостянтинів). По місту: пр. Незалежності – вул. Героїв Майдану, уздовж яких розташовані всі три ділянки Острозької академії (центральний корпус на останній).

Громадським транспортом до Острога, а потім в центр міста до зупинки «НУОА», а потім по вул. Героїв Майдану до колишнього монастиря капуцинів.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті