Друга за довжиною та повноводдям річка України, як головна артерія Поділля, чий шлях прямує через чисельні міста і села, даючи їм ось вже не перше тисячоліття ресурс для життя та розвитку, щоб майбутнє стало дійсністю.
Мабуть самий найукріпленіший вододіл українського минулого, величні свідки якого і досі могутніми кам’яними велетнями-старцями посідають його сиві схили, охороняючи споконвічні українські землі вже не від ворогів минулого, а пам’ять від забуття нащадків.
Читати далі »
Десь у височині, де небесний купол тремтить від зойку бурі, а сонце ховається в лаштунки грози, панує древній дух – Стрибог. Його ім’я наче відлуння часу: «Бог-Отець», «Старший», «Винищувач». Це не просто міф чи забута легенда — це живий відгомін того, як наші предки уособлювали невпинну силу природи й войовничу душу стихії.
Стрибог, за віруваннями, був не лише небесним паном бур і вітрів, а й батьком численного роду повітряних духів — шістьох синів, шістьох доньок та безлічі онуків, кожен із яких ніс у світ окрему силу. Бігун, Вихор, Долішній, Труба, Грозовий, Легіт, Літник, Моряк… Їх імена звучать, як закляття з природного словника. У кожному з них — конкретний подих неба, реальний шурхіт крізь поля, нестримне ревіння з гір чи лагідне дихання вечора над рікою. Вони — солдати Стрибога, його рід і сила.
Читати далі »