“Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.”

Н.В. Гоголь

“Минуле – батьківщина душі людини. Іноді нами опановує туга по почуттях, які ми колись відчували. Навіть туга за колишньої скорботи.”

Генріх Гейне



Прибутковий будинок №7 по вул. Кобилянської

Все життя на сторожі комерційних інтересів свої власників він раз-у-раз змінювався і чепурився на догоду вибагливій публіці згодної платити свої гроші тільки за якісний товар в привабливій обгортці.

Актуальна у всі часи класика, вишуканість та велич якої ніколи не зможуть затьмарити будь-які новомодні тенденції шику та епатажу, бо дбайливо відшліфований століттями кожен елемент — це перлина, а цілісна картина з них — архітектурний шедевр.

Читати далі »


Червоний на жовто-блакитному

Ультрамаринові хвилі на жовтому тлі з криваво-червоними цятками – золото колосків безкраїх ланів з блакиттю волошок та червоні маки, наче символ одвічної української боротьби за свою землю, її дітей і їхнє майбутнє — хто, як не природа міг винайти краще спосіб нагадати всьому світу про Україну кольорами національного прапору з плямами крові на ньому? Нематеріальних пояснень чому ці квітки крокують життям поруч в народі завжди знаходили безліч, і всі вони оповиті тонким фльором романтики, як самої сутності людського буття.

Так з вуст в уста передається давня легенда про чудове народження у бездітної пари довгоочікуваної донечки, і такої прегарної, наче самі небеса почули заздалегідь придумане матінкою ім’я Любава. Летіли роки, краса дівчинки розквітала, здається, з кожною прожитою на цій землі хвилиною, зводячи з розуму всіх чоловіків в окрузі. Ось і вік кохання не забарився, а з ним і статний чорнобровий красень Василько з околиці.

Читати далі »

Хмара тегів