“Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.”

Н.В. Гоголь

“Минуле – батьківщина душі людини. Іноді нами опановує туга по почуттях, які ми колись відчували. Навіть туга за колишньої скорботи.”

Генріх Гейне



Замкова гора та Вєніца

Прабатько сучасного міста, який пішов в безодню небуття без надії на повернення, подарувавши своєму дітищу велике майбутнє та розквіт, щоб назавжди залишитися на пожовклих сторінках історії славетністю свого буття.

Пам’ять а жовто-блакитних кольорах з тризубом на чолі, як нагадування про довгій шлях міста крізь століття випробувань, щоб слугувати світові прикладом стійкості, мужності та відданості своєму корінню крізь заборони, катування та смерть.

Читати далі »


Трянський кінь для Московії. Крим

Московія ніколи не була країною воїнів, для цього в неї не було достатньої кількості освіченого та високовмотивованого воїнства з загально прийнятим розумінням законів військової честі, доблесті та сили духа. Фактично історично жодної перемоги на полі бою московити не досягали без допомоги чи руками інших народів. Так було, і так буде, допоки існує це штучне об’єднання диких племен на планеті Земля. Чого варта лише слава «непереможного» чорноморського флоту і головної кримської його гордості, військово-морської бази в Севастополі.

Крим з моменту його першої анексії 8 квітня 1783 року маніфестом про приєднання до Московії непомірними імперськими амбіціями німкені Катерини ІІ на століття вперед став своєрідним Троянським конем, і було лише питанням часу, коли півострів почне свій руйнівний вплив на це штучне політико-географічне утворення.

Читати далі »

Хмара тегів