Історія
Католицизм, що міцно увійшов у життя Поділля разом з об’єднанням століттями ворогуючих Польщі та Литви в єдину державу, почав переможний хід по новопридбаним землям в 1569 році. Саме тоді на догоду офіційної державної релігії починаються утиски традиційних вірувань, і один за одним форпости православ’я здають свої позиції.
Меджибіж, який раніше обіймав одну з ключових прикордонних позицій, а тепер лишившийся не при справах, так само опинився в числі тих, що прийняли нову віру. Незабаром (1586 рік) католицький храм прикрасив замкове подвір’я, що послужило точкою відліку існування міста під знаком латинського хреста.
Одними з перших носіїв нової віри, як бувало в подібних випадках, в місто прибули ченці домініканського ордену. Поступово завойовуючи серця жителів Меджибожа католицька релігія саме з їх допомогою міцно увійшла в повсякденне життя. Однак, на той момент в місті за межами фортечних стін не було відповідної будівлі здатної виконувати високу духовну місію. Тому офіційною владою Речі Посполитої для підтримки морального стану пастви, що постійно піддавалася випробуванням з боку недружніх сусідів, на початку XVII століття було прийнято рішення про спорудження костелу.
Для його зведення, звичайно, було обрано одне з домінуючих над рельєфом підвищень – поруч зі укріпленим Меджебізьким замком, де в 1632 році світ побачив Святотроїцький католицький храм.
Не дивлячись на всі перипетії трьох століть, де були війни, революції та зміни підданства, костел стійко захищав духовний світ своїх парафіян, поки в запалі атеїстичних гонінь нової країни на руїнах Російської імперії в 1929 році не був закритий.
Ще тридцять три роки Троїцький храм вів жалюгідне існування на задвірках історії, щоб, переживши жах і розруху Другої світової війни, перетворитися на попіл під безжалісною рукою, яка не пожаліла ні пам’ятка архітектури, ні дім Бога – в 1962 році його спробували підірвати, чим спричинили значні пошкодження, але храм стійко не бажав здаватися.
Нині колишній домініканський костел — це лише руїни, що дивом збереглися, де крізь кам’яні діри проглядає колишню велич в перемичках вікон і завитках ліпного орнаменту склепінь, арках проходів і кам’яному обрамленні притвору…
Архітектура
Троїцький костел Меджибожа, котрий нині постає у вигляді сумних руїн на височині укріпленої підпірною стіною там, де Бужек стає Південним Бугом, колись був величним однонефним хрестовокупольним храмом (невелика вінчаюча главка на гранованому барабані) з п’ятигранними гілками і притвором, що виходив на захід.
Виконаний у стилі бароко храм із зовнішнього боку відрізнявся спрямованим у висоту об’ємом, який органічно був підкреслений вузькими стрілчастими вікнами і скульптурною композицією в ніші фронтону західного фасаду з великими волютами, візуально виділеної пілястрами тосканського ордеру.
З внутрішнього оформлення слід зазначити гонтові дерев’яні склепінні перекриття і відносну аскетичність обробки.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Хмельницька обл., смт Меджибіж.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк), яка на ділянці Летичів – Хмельницький має відгалуження (Т2319) на Меджибіж, яке проходить поруч з пагорбом, увінчаним мальовничими руїнами Троїцького костелу.
Громадським транспортом з Хмельницького / Вінниці до повороту на Меджибіж, а потім пішки (близько 1 години – 2км) або попутному транспорті по прямій в напрямку замку. Руїни колишнього католицького домініканського храму знаходяться поруч.