Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive] [an error occurred while processing the directive] Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія [an error occurred while processing the directive]

Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

Історія

Вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія у Жовкві
Вежа-дзвіниця костелу св. Лаврентія

В епоху постійних воєн і татарських набігів, в часи, коли міжусобні сутичкі не були незвичайною подією, будь-яке місто, що претендувало на звання торгового, повине було, перш за все, подбати про безпеку своїх громадян і приїжджих купців.

Саме тому це і стало однією з першорядних задач, якою перейнявся новий власник невеликого селищя Винники – Станіслав Жолкевський (1547 — 1620), вирішивши перетворити його на фамільну резиденцію на початку XVII століття. Розробку плану він доручив одному з провідних архітекторів східної Польщі того часу, Павлу Щенстивому ( – 1610).

І ось на світ народився проект укріпленого центру нового міста Жовкви, де кожна споруда будувалося не тільки з урахуванням її громадського призначення, а й виконання можливих оборонних функцій на випадок військових дій. Так і не дочекавшись втілення своєї ідеї в життя, автор проекту помер, але в лічені роки (з 1613 по 1621 роки) його план ідеального міста знайшов матеріальне втілення.

Одним з унікальних рішень, яке було прийнято на озброєння – це поєднати в одній будівлі дзвіницю розташованого поруч костелу святого Лаврентія і вузол західної оборони для захисту головної міської брами, яка відкривала шлях до столиці королівства. Так з’явилася на світ вежа-дзвіниця.

Чотири століття вона розділяла долю міста і його головного храму, переживши на своєму віку зліт Жовкви як королівського міста Яна III (кінець XVII сторіччя); всепоглинаючий вогонь пожарищ 1691, 1699, 1717, 1833 років; зміни її громадянства на австрійське, польське, українське… щоб побачити занепад прекрасного «ідеального міста», що почався в 1787 році з розбирання втративших свою актуальність укріплень і закінчився вогненним смерчем Другої світової, коли цілі квартали міста були стерті з лиця землі.

Південний фасад жовкевської вежі-дзвіниці костелу св. Лаврентія
Південний фасад вежі-дзвіниці Жовкви

Зараз вежа-дзвіниця костелу святого Лаврентія з честю виконує свою закладену спочатку мирну місію по духовному зверненню до сердець її жителів, що не заважає їй бути одним з грізних символів-нагадувань про колишню велику військову честь королівського міста.

Архітектура

Замикаюча західний кут оборонного периметра жовківської фортеці вежа біля Глинських воріт являє собою восьмигранний в плані чотириярусний оштукатурений (виключаючи високий цоколь) обсяг, складений з дикого необробленого каменю і цегли.

Три нижніх яруси її, згідно фортифікаційній призначенням, мають бійниці з розширючимися назовні щоками (по одній на кожній грані), а верхній, в основному обсязі якого розташовані дзвони, для виконання своєї церковної місії оснащений витягнутими по вертикалі вікнами із стрілчастим завершенням в обрамленні профільованих наличників.

Зовнішній декор будівлі вежі-дзвіниці складають аркатурний фриз верхнього ярусу з пілястрами тосканського ордеру і вінчаюча мідна барокова главка виразного абрису.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 18.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 09 (E372) (Львів – Жовква – Рава-Руська), а потім – Т1425 (Івано -Франкове – Жовква – Кам’янка-Бузька), яка прямує по місту через центральну площу і Глинську браму з розташованою поруч вежею-дзвіницею.

Громадським транспортом до вокзалу Жовкви. Потім 5-10 хвилин пішого ходу в західному напрямку до першого поворота ліворуч, який виходить на Вічову площу з комплексом костелу св. Лаврентія.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive]Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

[an error occurred while processing the directive] Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Костел святого Лаврентія на мапі

Обговорити статтю в спільноті