Історія
Споконвіку на місці майбутньої жвавої магістралі в самому серці Львова серед зелених пагорбів по розлогих лугів котила свої неспішні води блакитна стрічка річки Полтви. Але як одна мить пронеслися над землями Галичини сотні століть, і ось її благодатні берега в V столітті стали обітованими – на місці нинішнього міста з’явилося перше поселення.
Але пройде ще вісім століть перш ніж Данилом Галицьким буде засновано місто-фортеця Львів, а Полтва стане одним з водних рубежів на підступах до твердині на вершині пагорба. Саме в ті часи (XIII сторічча) на місці майбутнього проспекту Свободи з’явилися високі кам’яні стіни укріплені земляними валами.
На зміну кровопролитному середньовіччу прийде час відносної стабільності, коли кордони європейських держав здебільшого були встановлені, але укутане в камінь серце галицьких земель все ще буде надійно охороняти рубежі Польського королівства, поки держава під назвою Річ Посполита не кане в Лету.
І тільки з встановленням австрійського підданства в 1772 році Львів змінить ратні обладунки на лиск придворного царедворця – фортечні укріплення на мальовничому східному березі Полтви поступилися місцем зеленому бульвару, який в лічені роки перетворився в одне з улюблених місць прогулянок поважної публіки під ім’ям Нижні Вали (у той час західна частина була мало освоєна через незручність у вигляді водної перешкоди з болотистими берегами).
Для облагороджування культурного центру міста, на який перетворилася набережна, місцева влада не шкодували коштів, і вже в першій половині XIX століття у вечірній час його осявало світло останніх досягнень прогресу – масляних ліхтарів, замінених на газові ріжки в 1858 році.
А через ще три десятиліття (в 1888 році) за помахом руки градоначальства Полтва зникла в гранітних коридорах під Львовом, поступившись місцем головній транспортній магістралі з лінією кінного трамвая (замінена на електричну в 1893 році) швидко розквітаючої столиці королівства Галичини і Лодомерії в обрамленні каштанових алей – так з’явився на світ у своїх нинішніх обрисах проспект Свободи, що носив тоді ім’я ерцгерцога Австрії Карла Людвіга.
Подальша доля зеленої зони головної транспортної артерії серця Галичини нерозривно пов’язана з історико-культурними віхами життя міста. Так в 1900 році на північно-східній її частині з’являється прекрасна будівля театру опери та балету, а через три роки на протилежному кінці – пам’ятник Адаму Міцкевичу. На великому ж просторі знайшли своє відображення і ревна віра християнським заповідям в образі Богоматері 1904-го року спорудження, і віра в ідеї свободи духу, символом якої став пам’ятник Тарасу Шевченку, що побачив світ в 1995-ому.
Пройдуть роки. Львів буде палати в полум’ї двох світових воєн ХХ століття, в ході чого знов змінить підданство – на польське, а потім українське. Але проспект Свободи (під ім’ям Гетьманських Валов, вулиці Легіонів, 1 -го Травня, Музеумштрассе, Адольф Гітлер плац, проспекту Леніна) у зеленій облямівці буде дбайливо зберігати дорогі серцю кожного городянина цінності, будучи символом міста у своїй незмінній красі.
Архітектура
Маючи протяжність в шістсот метрів, орієнтованих з північного заходу на південний схід, головна міська магістраль має невеликий вигин завдяки рельєфу місцевості, що проходить поміж пагорбами Львівського плато. Її оперезаний сірою стрічкою проїзної частини з одностороннім рухом (трамвайний маршрут у зв’язку з завантаженістю вулиці був закритий у 1951-ому) витягнутий периметр купається в густій зелені високих дерев.
Безперечною домінантою північній частині проспекту Свободи служить будівля Львівського театру опери та балету, звернене центральним фасадом у бік зеленої стрічки. Своєрідним ж акцентом північній – виступає широкий простір площі з пам’ятником Адаму Міцкевичу.
Геометричні контури центральної вулиці серця Галичини, виконані в стилі французьких парків, трохи пом’якшує абрис асиметрично розташованих фонтанів і пам’ятних фігур тих, хто здавна є символом нескореного духу Львова.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, пр. Свободи.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград -Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Пшемишль – Городок – Львів) / М10 ( Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до вул. Богдана Хмельницького (у північній частині об’їзної), за якою прямувати до вул. Липинського. Потім маршрут пролягає по пр. В’ячеслава Чорновола, що виходить до проспекту Свободи.
Громадським транспортом до Львова, а потім – в центр міста до пр. Свободи.