Театр опери та балету Львова

Історія

Львівський національний академічний театр опери та балету ім. Саломії Крушельницької Театр опери та балету ім. Саломії Крушельницької Львова

Львів театральний почав відлік свого часу в кінці XVII століття, коли опера переступила кордони Польської держави і разом із мандрівними трупами вперше відвідало столицю Галичини. Саме тоді народжене в далекій теплій Італії мистецтво високої драми назавжди підкорило вдячні серця жителів стародавнього міста.

І не дивлячись на те, що спеціально обладнаної сцени на той час у Львові ще не було, заїжджі театри і місцеві колективи протягом усього XVIII і XIX століть давали вистави на його захищених високими стінами вуличках і в більш-менш придатних для цього приміщеннях із завидною регулярністю завдяки сприйнятливості місцевої публіки (не без обліку грошового еквівалента). Цьому немало сприяло наділення міста повноваженнями адміністративного центру Королівства Галичини і Лодомерії Австрійської, а потім Австро- Угорської імперії, що протегував усім напрямкам науки і мистецтва.

Фронтон львівського театру опери та балету ім. С. Крушельницької Фронтон театру опери та балету ім. С. Крушельницької

Для використання під театральні потреби була, звичайно, побудована в середині XVIII століття дерев’яна будівля на місці нинішньої площі Івана Підкови, яка час від часу виступало підмостками служителям Мельпомени, але у зв’язку з ветхістю вже в 1783 році її розібрали.

Так і жив століттями великий культурний центр без відповідної його високому званню будівлі театру, поки ідея її створення не захопила нащадка давнього роду Скарбеків – Станіслава (1780 – 1848), який профінансував в 1782 році будівництво першого львівського притулку Мельпомени, де давалися як драматичні, так і оперні вистави.

Центральний фасад Національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької Львова Центральний фасад Львівського театру опери та балету

Кінець XIX століття припідніс Львову ще один приємний сюрприз – на місці річки Полтави, захованої в бетонних обіймах підземного каналу, в самому серці міста почалося будівництво нової будівлі театру за проектом Зигмунда Горголевського (1845 – 1903), яке по завершенні представило в 1900 році перед очима здивованої публіки прекрасне творіння в ренесансному стилі, яке відкрило свій перший театральний сезон постановкою опери “Янек”.

З тих самих пір тут назавжди оселилися музи – покровительки театрального мистецтва, які протягом вже другого сторіччя (якщо не вважати невеликої перерви у зв’язку з фінансовими труднощами в п’ять років (1930-тф) і бойових дій Другої світової) дарують душевне тепло і гармонію шанувальникам опери.

Великий міський (1900), державний опери та балету (1949), ім. Івана Франка (1956), Академічний (1961), ім. Соломії Крушельницької (2000), національний (2005) львівський театр фігурував протягом своєї історії під різними іменами, залишаючись одним з кращих в східній Європі.

Архітектура

Театр опери та балету Львова Львівський театр опери та балету

Велична легкість Львівської опери, створена за допомогою використання ренесансного стилю з елементами бароко, є логічним завершенням головної вулиці старого міста по імені проспект Свободи. Її потинькований цегляний витягнутий прямокутник (35м х 75 м) з масивною рустовкою нижнього ярусу завдяки вінчаючому куполу на високому постаменті створює компактний збалансований обсяг.

Вся принадність ж театрального будинку знаходиться в безлічі органічно скомпонованих окремих ліпних і різьблених елементах зовнішніх фасадів (пілястри, ,лопатки, карнизи, балюстради, ніші, фільонки, аттик), з яких про приналежність до світу високого мистецтва явно натякають статуї трикутного фронтону головного фасаду: Слава з пальмовою гілкою в руці на вершині і її постійні супутники – генії музики і комедії-трагедії, спочіваючі на горельєфнім тимпані “Радості і страждання буття”.

Центральний фронтон зі статуєю Слави Національного академічного театру опери та балету у Львові Слава Львівського театру опери та балету

Центральний фасад театру опери та балету – особлива глава в історії львівської архітектури: тут трьохарочний відкритий портал з колонами коринфського ордера покоїться в ніжних обіймах Трагедії (праворуч) і Комедії (ліворуч), а вісім муз над головним карнизом і шість ангелів аркових ніш підкреслюють загальну картину піднесено-духовної сутності будівлі (скульптори П. Войтович та А. Попель).

Внутрішнє ж оздоблення житла Мельпомени не поступається зовнішньому і більше нагадує палац, ніж відпочатку сплановану, як громадська, будівлю, де різнокольоровий мармур в антуражі живого розпису і позолоти майстрів пензля і стека Д. Котовського, З. Розвадовського, М. Гіросімовіча, О. Августиновича, Ю. Зубера, В. Крицинського, Д. Котовського створює непередаване відчуття чудової пишності, і кришталевий каскад центрального плафона зігріває мільйонами своїх відбитих променів глядацький зал на тисячу місць з трьома балконами, а розписаний академіком живопису Г. Семирадським завіса “ Парнас” прочиняє двері в світ духовної краси.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, пр. Свободи, 28.

Офіційний сайт: http://opera.lviv.ua/ua

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Пшемишль – Городок – Львів) / М10 ( Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів ) до північної частини об’їзної. Далі прямувати по вул. Богдана Хмельницького через кільце вздовж вул. Липинського та пр. В’ячеслава Чорновола до пр. Свободи, де розташований театр Опери та балету.

Громадським транспортом до Львова, а потім у серці старого міста – орієнтир пр. Свободи, північно-західний край якого замикає будинок Львівського академічного театру опери та балету.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Театр опери та балету Львова на мапі

Обговорити статтю в спільноті