Історія
У його житті були Україна, Росія, Литва, Білорусь, Франція, Швейцарія, Німеччина, Туреччина… але загальне визнання прийшло до нього в Польській державі, що піднесла його на п’єдестал літературного Олімпу.
Рішення ж віддати данину поваги співакові революції на ім’я Адам Міцкевич (1798 – 1855) у Львові, як в одному з центрів зосередження прогресивної польської думки (хоча автор знаменитої поеми «Пан Тадеуш « жодного разу не відвідував столицю Галичини), було прийнято ще невдовзі після його смерті.
Але реальних риси проект почав набувати лише напередодні 100-річного ювілею з дня народження Міцкевича, коли серед майстрів був оголошений конкурс на кращий ескіз майбутнього пам’ятника, а поки була створено комітет на чолі з Броніславом Радзишевським (1838 – 1914). Відбір остаточного варіанту, що вписувався б в затверджену концепцію з домінуючою над місцевістю колоною, з понад двох десятків гідних претендентів з усієї Європи був нелегким завданням. Кращими були визнані три з них, а переможцем став взятий за основу проект польського скульптора Антона Сулима-Попеля (1865 – 1910).
Втілення ж у життя пам’ятника «королю духу» розтягнулося на роки у зв’язку з високим рівнем витрат на його реалізацію (кошти на добровільній основі збиралися по всьому королівству Польському для чого додатково було створено жіночий комітет) і проблемами вибору місця розташування (на вибір пропонувалися ділянки: сквер біля собору святого Юра, біля будівлі сейму, на проспекті Свободи) .
Так що у 1901 року Попелем був створений лише макет пам’ятника Адаму Міцкевичу у розмірі 1/3 величини і представлений для обговорення широкої громадськості. На реалізацію проекту, який за час свого існування до того ж подорожчав в три рази, у натуральну величину із задуманих матеріалів все ще банально не вистачало коштів. І тоді до високого справи долучилася міська влада Львова, виділивши велику частину відсутньої суми.
Нарешті 30 жовтня 1904 року на урочистому заході на честь відкриття пам’ятника було оголошено про успішне завершення багатостраждального проекту співакові непокірного польського духу на площі, що отримала його ім’я.
З тих самих пір площа Міцкевича зі своєю головною визначною пам’яткою є однією з візитних карток Львова, яка вистояла у важкі роки світових воєн ХХ сторіччя при всіх змінах державної влади, підтримуючи віру в краще майбутнє в серцях городян.
Архітектура
Пам’ятник Адаму Міцкевичу, що створює противагу театру Опери та балету головної вулиці серця Галичини, є в той же час домінантою і центром симетрії однойменній площі.
Колона з італійського граніту висотою двадцять один метр, увінчана позолотою негасимого полум’я вільного духу над капітеллю іонічного ордера, височить на ступінчастому п’єдесталі серед кам’яних будівель різних епох.
Вертикальним ж центром пам’ятника служить композиційна група «Натхнення» висотою близько шести метрів – спокій силуету Адама Міцкевича з простягнутою в характерному жесті правою рукою і динаміка ангела Генія, який протягує лютню творцеві. При цьому чітко розрахована відстань між фігурами ніколи не дає тіні генія затьмарити фігуру творця.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Львівська обл., м. Львів, пл. Міцкевича.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Пшемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів). З Кільцевої дороги прямувати головною в центр Старого міста (з’їзд на вулиці: Богдана Хмельницького, Галицька, Зелена, Стрийська, Городоцька, Шевченка) до площі Адама Міцкевича, де розташований пам’ятник.
Громадським транспортом до Львова, а потім до пл. Міцкевича, де височіє пам’ятна колона (орієнтир пр. Свободи).