Історія
Місто, що з часів середньовіччя знаходилося на перетині історичних шляхів і було пронизано духом волелюбної вольниці, не могло не залишити свій яскравий слід на пожовклих сторінках давніх фоліантів. Так літочислення Гусятина, який незабаром отримав статус і привілеї королівського міста, прийнято відраховувати з 1431 року, коли воно стало місцем кривавого зіткнення між польськими та литовськими військами.
А наступне бурхливий XVI сторіччя дарує йому першого приватного власника в особі Яна Свірча (1539) і Магдебурзьке право з дозволу польського короля Сигізмунда II (1559), на довгі десятиліття віддасть його в руки могутнього клану Калиновських (1574) і честь стати колискою одного з ватажків першого потужного повстання українського духу.
Ставши одним із центрів конфронтації під час української визвольної війни 1648 – 1657 років, Гусятин на власні очі побачив короля Яна ІІ Казимира на чолі величезного польського війська і став свідком укладення військово-політичного союзу між гетьманом Війська Запорозького Богданом Хмельницьким (1596 – 1657) і кримським ханом Іслям III Гіреєм (1604 – 1654).
Потім будуть сторіччя постійної зміни підданства на польське, турецьке, угорське, російське… в боротьбі за володіння гусятинськими землями як частинки благодатної Галичини, в ході яких місто то розмежовувати в 1772 році на дві частини (західна відносилася до королівства Угорщина, а східну підпорядкувала Російська імперія), то знову ставав єдиним цілим за підсумками Першої світової війни.
І лише в 1918-му на нетривалі два роки місто отримує національну волю у складі Західноукраїнської народної республіки, щоб знову потрапити під польський вплив у 1920-му, який змінить країна рад в 1939-му, почавши на ряду з Німеччиною кровопролиття Другої світової війни.
І лише в 1991 році над Гусятином зійде українське сонце, вже не затьмарене хмарами тоталітарного режиму, коли Україна, нарешті, знайде вистражданий століттями територіальний суверенітет.
Напередодні вшанування десятирічної річниці цієї знаменної і довгоочікуваної події в самому центрі культурного (перед Будинком культури) та адміністративного (біля сільської ради) життя поселення був встановлений монумент Незалежності України за проектом Миколи Обезюка з ангелом-охоронцем українських вольнощей.
Архітектура
Восьмигранна колона доричного ордера на білій квадратній тумбі-п’єдесталі, що височіє над відкритим простором головного гусятинського майдану, домінує над архітектурними міськими просторами. Її піднесений на восьмиметрову висоту край вінчає удавана тендітною двох з половиною метрова фігурка янгола на кулі.
Майстерно виконана скульптура вісника волі, що лише кінчиками пальців правої стопи торкається земної тверді в довгому спадаючому вбранні з крилами за спиною, в якості символу довгоочікуваної звістки в лівій руці тримає увінчаний Віфлеємською зіркою посох, а права – прикриває серце.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Тернопільська обл., смт Гусятин, Центральна площа перед Будинком культури.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до Копичинців, далі повернути на Гусятин (траса Т2011) або Е50 (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) від Хмельницького поворот на трасу М20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) до Ярмолинців, далі через Городок до Гусятина. У місті прямувати вздовж центральної вулиці (Наливайка / Незалежності / Богдана Лепкого) до центральної площі, де розташований пам’ятник Незалежності України.
Громадським транспортом на маршрутних таксі з Тернополя до автостанції Гусятина, а потім вздовж вул. Богдана Лепкого до адміністративного центру, де розташований монумент.