Історія
Як не дивно, в середньовічному Скалаті, що вже ні одне століття знаходився під владою польської корони та до того ж мав статус міста з Магдебурргскім правом, парафія Римської католицької церкви з’явився лише в 1632 році. Ця подія була тісно пов’язано з новим господарем земель в особі галицького мечника ротмістера Кшиштофа Віхровського.
І хто б міг подумати, що довгоочікуваному спорудженому титанічними зусиллями вірян округи в далекому 1642 році (будівництво тривало десятиліття) католицькому храму призначено буде існувати всього шістдесят років…
Адже спочатку місто не один раз будуть штурмувати під час української національно-визвольної війни 1648 – 1657 років на чолі з Богданом Хмельницьким. Не встигне вщухнути буря після її закінчення, а багатостраждальні галицькі землі піддатися новому випробуванню – в 1672-му почнеться новий виток польсько-турецького протистояння, в ході якого місто з усіма спорудами буде захоплене і спустошене османськими військами Мустафи II (1664 – 1703). Костел після всіх цих подій фактично перетворився на руїну.
Підписаний в 1699 році Карловицький мирний договір між ворогуючими сторонами дарував тендітну надію на мир, чим одразу скористався новий Скалатський власник – дочка Кшиштофа Вероніка Віхровская (в заміжжі Фірлей), за два роки відбудувавши святиню практично заново. У 1703 році було урочисто відсвятковано закінчення його будівництва.
Однак, і цьому костелу в Скалаті не судилося довго існувати – уже в 1816 році після чергового катаклізму його довелося частково розібрати і почати з використанням старих основних несучих конструкцій зведення нового храму. Роботи тривали десятиліття, і лише в 1827-му примас галицький архієпископ Львівський Андрій Алоїс Анквіч (1777 – 1738) освятив його на честь Пречистої Діви Марії.
Ще сімдесят років… і храм знову зник з лиця землі в полум’ї всеруйнуючої пожежі 1898 року. І знову на допомогу католицькій святині на початку ХХ сторіччя прийде господар Скалатського маєтку, яким на той момент історії був граф Ростоцький. Саме за його фінансової підтримки на ряду з реконструкцією замку архітектор Теодор Мар’ян Талевський (1857 – 1910) звів новий храм в неоготичному стилі, який був консекрований єпископом Йосифом Вебером.
Але на цьому пригоди Скалатського костелу не закінчилися – вийшовши з мінімальними втратами після Першої світової війни 1914 – 1918 після трьох десятиліть спокою (в 1931 році навіть було проведено ремонтні роботи) він знову потрапив у саме пекло бойових дій Другої світової ХХ сторіччя.
Атеїстична політика країни рад зробила свою чорну справу, і храмові купола в 1944-му блюзнірськи були обрані для пристрілу радянськими військами в цілях коригування артилерійського вогню, результати чого не забарилися позначитися на стані Дому Божого.
У післявоєнний період в рамках все тієї ж політики по переслідуванню релігійних вірувань в 1946-му парафія була закрита, а в 1959 році разом з тридцятьма вісьмома католицькими костелами Скалатського деканату святиня розтанула в серпанку вибуху.
Нова біографія храму почала писатися разом з історією незалежної України – 26 липня 1990 року покровитель прихильників Римської католицької церкви на тернопільській землі єпископ Ян Ольшанський освятив каплицю на честь святої Анни, а через шість років в той самий день допоміжний єпископ Львівської єпархії Маркіян Трофим’як освятив наріжний камінь фундаменту майбутньої святині.
На зорі нового третього тисячоліття 26 липня 2002 року католицький прелат Мар’ян Бучек освятив новозбудований костел Скалата в ім’я святої Анни, хоча роботи по внутрішньому оснащенню святині тривають і донині. Так що зоряний час його, будемо сподіватися, ще попереду.
Архітектура
Про початкову конструкцію храму можна було лише віддалено судити за відомостями будови 1816 року, яка була виконана із збереженням всіх опорних конструкцій попереднього будівлі. Отже: це був явно виражений оборонний (глуха кам’яна огорожа, товсті стіни, невеликі вікна, дозорна башта при вході) оплот віри хрестоподібний в плані.
У той час однонавовий практично позбавлений зовнішніх декорових елементів костел був увінчаний невеликою банею з сигнатуркою над средохрестям серед цегляно-червоного черепичного царства двосхилого даху. Головний же вхід у спорудження охороняла чотириярусна вежа під шатровим куполом з невеликими арочними вікнами на першому – третьому ярусах і круглими – на окресленому карнизом останньому. Вхід на храмове подвір’я здійснювався через потужну споруду в’їзної арки з фронтонами, увінчаними по кутах декоративними скульптурами святих.
Костел За проектом Теодора Талевського (початку 1900-х) практично повторював контури попередньої будови з тією лише різницею, що вежу над нартексом увінчав високе стрілчасте завершення ромбовидного даху в готичному стилі, як і сигнатурка над средохрестям, закінчення осей трансепта прорізали величезні стрілчасті арки віконних отворів, а центральний фасад прикрасився двома триярусними симетричними прибудовами мініатюрних квадратних в плані башточок з боків годинникової вежі під пірамідальним дахом.
Храм 2002 року спорудження – своїми формами вторить будівлям минулого – той самий хрест в плані, та ж вежа на вході, однонавова побудова і сигнатурка над средохрестям. З нововведень варто відзначити ступеневе оформлення фронтонів осей трансепта і хору, аркатурний пояс аттика основного периметра і башти, кутові ступінчасті контрфорси.
Пам’ятки
Особливою гордістю костелу святої Анни зараз служать збережені у важкі часи атеїстичної загрози древній триметровий образ Божої Матері Утешительки, який нині прикрашає центральну вівтарну частину; дерев’яні фігури святих (у тому числі святої Анни), вирізані майстерною рукою майстра що нині прикрашають внутрішній інтер’єр сакральної католицької святині; оповитий філігранним візерунком дзвін 1870 року і литі фігурки святих, що причаїлися на храмовому подвір’ї.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., Подволоченській р-н, м. Скалат, вул. Замкова, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) через Теребовлю, Гримайлів до Скалата / Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) / Н02 (Львів – Тернопіль) до Кам’янки, а потім на Скалат / з Тернополя по трасі Т2002. По місту прямувати вздовж центральної вулиці Грушевського / Тернопільській, а потім повернути на вул. Замкову, яка впирається в Скалатський костел.
Громадським транспортом до центральної частини Скалата. Від зупинки біля замку пройти по вул. Замковій до католицької святині.