Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Свято-Покровський (рівноапостольної Ніни) храм

Історія

Мозаїчне панно над центральним входом до запорізького Свято-Покровського храму Мозаїчне панно над центральним входом у церкву святої Ніни

Вона була послана в цей світ через два з половиною століття після смерті Христа, щоб подарувати світло віри і благочестя грузинській землі. Її життя – шлях пошуків, жертовності і чудес. Ім’я їй – свята рівноапостольна Ніна Каппадокійська.

Народженій близько 280 року в заможній, вельможній, глибоко релігійній сім’ї (батько – римський воєвода Завулон, мати Сусанна – сестра Єрусалимського патріарха) їй самою долею було визначено нести вчення Христове в світ. Так вже в чотирнадцятирічному віці на сонному ложе Пресвятою Богородицею Ніні був даний знак про велику долю і обраність, а дороговказною зіркою всього її життя повинні були стати пошуки хітона Господнього.

Пройшовши крізь усі перешкоди і випробування в такому юному віці, святій обраниці не тільки вдалося самостійно дістатися до високих Кавказьких гір, а й звернути завдяки чудесним діянням і зціленням народ іберійський (грузинський) в християнство, за що Господь благословив її знайти місце поховання святий реліквії – хітона Христа в царському саду Міріана III (265 – 361) під корінням розлогого кедра (пізніше тут був побудований головний православний храм Грузії – Светіцховелі).

Церква святої рівноапостольної Ніни в Запоріжжі Запорізький Свято-Покровський (малий) храм

Визнавши свою головну місію на землі виконаною, Ніна вирушила на верхів’ї гір до витоків річок Арагві і Іорі, ваблена закликом місіонерського поклику серця, а потім спустилася в кахетинське селище Бодбе, де в безвісній печері знайшла свій останній притулок в 335 році. Тіло тлінне рівноапостольної святий померло, але душа досі живе в пам’яті людей про її великі діяння, в зведених на її честь храмах, серед крутих кавказьких схилів.

Старожитня запорізька земля віддала свою данину шануванню великої Каппадокійської святої, коли у 2002 році на правому березі міста на Дніпровських порогах був закладений храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці та рівноапостольної Ніни. І місце для його спорудження було обрано не випадково – у підніжжя стародавнього дуба, який (за деякими припущеннями) бачив ще князівські дружини Київської Русі, на місці де колись-то просили благословення на ратні подвиги лихі козацькі воїни в дерев’яному зрубі-каплиці.

Відкриття ж запорізької Свято-Покровської (данина козачій традиції зводити головний храм на честь Покрова) церкви рівноапостольної Ніни, спорудженої молитвами та милістю прихожан, відбулося 19 липня 2004 року в якості одного з оплотів Правобережного благочинну. З тих пір життя тут не завмирає ні на хвилину, щоб лампадка православ’я, миру і надії ніколи не згасла на українській землі.

Архітектура

Мозаїка південного фасаду запорізького Свято-Покровської (малої) церкви Мозаїка південного фасаду храму святої Ніни в Запоріжжі

Невелика православна святиня на намоленій століттями землі правобережного Запоріжжя була споруджена в класичному візантійському стилі за проектом українського архітектора Анатолія Гайдамаки з одним куполом, як символом єдності віри, і квадратним (сторона 8м) периметром, візуальний обсяг якого спрямований до небес завдяки значному домінуванню висоти (33м).

Прості лінії її складеного з червоної цегли двох’ярусного об’єму з напівкруглою апсидою північно-східного фасаду завдяки багатошаровим дугам архівольтів світлового ярусу, арркатурно-колончатому поясу барабана і витонченій главці на вершині в поєднанні з об’ємним мозаїчними панно релігійної тематики з національними мотивами роблять силует малого храму індивідуальними і одухотвореним.

Родзинкою ж аскетичного внутрішнього простору храму святої Ніни служать виготовлені з двохсот порід деревини за спеціальним замовленням ікони, а зовнішнього – дзвіниця на дев’ять дзвонів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Тараса Бульби, 14.

Посилання

Як дістатися

По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). У місті – по центральній вулиці (Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе). На правобережжі прямувати по вулицях Вінтера – Кияшка – Дніпровське шосе – Істоміна – Шушенській до історико-культурного центру “700-річний запорізький дуб”, на території якого розташований Свято-Покровський храм.

У Запоріжжі маршрутним таксі №67 до кінцевої зупинки, яка розташовується біля церкви святої Ніни.