Історія
Запорізька обласна філармонія ім. Глінки
1939 рік. Світ на порозі катастрофи, але він ще не знає про це і продовжує співати свою оду життя і творення. Місто на дніпровському березі поблизу знаменитої Хортиці тоді лише починало дихати на повні груди, спорудивши нові заводи, втіливши мрію будівництва ДніпроГЕС, щоб, нарешті, черга дійшла і до культурної складової його жителів. Так перед самою Другою світовою в Запоріжжі була заснована Обласна філармонія, колектив якої налічував лише сімнадцять чоловік, а розміщувалася – в одній із будівель старої частини міста.
Горе, кров і сльози війни на три роки змогли затьмарити в серцях жителів запорізьких степів любов до світлих музикальних променів… але як тільки мирне життя вступило у свої права, паростки високої культури підняли свої голови, щоб оселиться в місті на дніпровських порогах назавжди. Вже в 1948 році на замовлення «Запоріжсталі» починається пошук архітектурних рішень для будівництва на центральній вулиці заводського Будинку культури.
З трьох запропонованих для розгляду проектів вибір Ради міністрів УРСР припав на плід праць тандему архітектора Георгія Густавовича Вегмана (1899 – 1973) та інженера-конструктора Шапільского. Наприкінці 1951 року будівельні роботи закипіли, з тим щоб через два роки до листопадових свят будівля, що була здана в експлуатацію вже в якості рідного дому обласної філармонії (підприємство подарувало його місту), прийняло в цих стінах перших своїх вдячних слухачів.
Пам'ятник М.І. Глінки біля концертного залу Запоріжжя
Чудово виконаному проекту на думку приймальної комісії не вистачало лише родзинки – скульптури того, чиє ім’я мала честь носити запорізька обласна, у зв’язку з чим в терміновому порядку в ленінградських майстеренях був відлитий скульптором Адольфом Йосиповичем Страховим (1896 – 1979) величний монумент Михайла Івановича Глінки ( 1804 – 1857) і через два роки (1855) встановлений перед будівлею.
Весь радянський період храм музики з двома концертними залами і кінотеатром «Родина» був об’єктом паломництва цілих поколінь запорожців; створений в його стінах симфонічний оркестр (1958) здобув славу на великих просторах країни рад і за її межами, а сцени були свідками аншлагу улюблених публікою виконавців та колективів.
При настільки яскравого життя будівля залишалася далеко від фінансових потоків, виділених на благоустрій міста, що на початку 2000-х привело її в жахливий стан. Лише в 2008 році почався довгоочікуваний період реконструкції, що почався з реставрації внутрішніх приміщень і закінчився через шість років повним оновленням фасадів і покрівлі.
Так що нині філармонія-концертний зал им. Глінки живе своїм повноцінним життям, будучи рідною домівкою для симфонічного оркестру та ансамблю бандуристів «Божена», двох концертних груп і козачого ансамблю «Запорожці», які дружною сім’єю в двісті п’ятдесят осіб уживаються під одним дахом, даруючи радість і незабутні враження всім шанувальникам музики.
Архітектура
Скульптурне зображення на центральному фасаді філармонії
Чотириповерхова спроектована згідно з канонами будівництва будівель для масових заходів з виходами на три сторони запорізька філармонія займає площу в 0,8га і своїм центральним фасадом виходить на головну транспортну артерію міста. Поздовжні фасади її прямокутного (50м х 40м) периметра під складнопрофільним дахом прикрашені шестиколонним портиком коринфського ордера великого виносу, що цілком відповідає модному в середині ХХ сторіччя стилю сталінського ампіру.
З зовнішнього декору будівлі слід також відзначити широкий антаблемент і чотириколонні ніші бічних фасадів, складнопрофільний лобовий карниз і величезні в три яруси віконні прорізи центрального фасаду, арки бічних входів і пілястри коринфського ордера, складний малюнок наоса і скульптурну композицію центрального фронтону із зображенням арфи в оточенні тріпотливих полотен.
Внутрішне тризальне планування з плином часу перетерпіло незначних змін і нині являє собою великий (772 місця), малий (300 місць) та камерний (120 місць) зали, розташовані на трьох рівнях. При цьому внутрішня обробка з великою кількістю ліпних та різьблених елементів у рази перевершує зовнішні фасади.
Пам’ятки
Родзинкою ж концертного залу ім. Глінки в Запоріжжі служить фігура М.І. Глінки, що задумливо сидить на кріслі, створена на ленінградському заводі художнього литва в 1955 році. Пам’ятник загальною висотою в 3,8м складається з високого п’єдесталу, облицьованого гранітними плитами, і,безпосередньо, бронзового силуета музичного генія.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл. м Запоріжжя, пр. Леніна, 183.
Тел.: (061) 236 – 44 – 67.
Офіційний сайт: http://www.filarmonic.zp.ua
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). По місту прямувати: Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе до запорізької обласної філармонії
По місту – громадським транспортом, що прямує через центр, до зупинки «Концертний зал ім. Глінки».