Історія

На зорі перетворення тихого повітового Олександрівка в гучне технічно-сучасне Запоріжжя (друга половина 1920-х) площа десь на межі житлової забудови та промислового району повинна була стати культурною Меккою міста після будівництва храму-пристановища муз. І навіть офіційна назва площі дали з далеким прицілом – Театральна. Но як і рідко буває свої корективи вніс його величність Випадок…

У морозні лютневі дні 1928 року місто на Дніпровських порогах відвідав сам глашатай революційної радянської влади – Володимир Володимирович Маяковський (1893 – 1930). Його творчий вечір, що проходив у Народному домі на Пушкінській, спонукав місцеву владу увічнити цю знаменну подію на архітектурному абрисі Запоріжжя.

Вибір припав на Театральну площу, яка ще не встигла пізнати всі принади грандіозного будівництва храму Мельпомени – їй присвоїли ім’я поета-футуриста, а про початкові плани та проекти щасливо забули. Площу зеленої перлини в самому центрі нового міста значно скоротили в 1930-х, навколо виросли багатоповерхові будівлі в стилі сталінського ампіру.

Пройде без малого три десятиліття: введуть в експлуатацію ДніпроГЕС, виростуть нові квартали, кривавим колесом прокотяться запорізькою землею бойові дії Другої світової, відбудуються зруйновані будинки, будуть зведені нові заводи… а площа Маяковського буде залишатися все тим же шматочком ностальгічного минулого з її затишними лавочками під покровом зеленого оксамиту, тишу якого порушуватиме лише стукіт коліс спритного трамвая.

Тільки в 1968 році адміністративна влада згадала про її існування, затвердивши проект реконструкції однієї з перлин центральної вулиці міста. Тоді-то тут і з’явився перший круглий мальовничий фонтан з центральною чашею в оточенні одиничних струменів і брущате вимощення тінистих алей.

У 80-х роках ХХ століття, зазнавши невелику модернізацію, площа оновила свою головну гордість – фонтан і зелене убрання, щоб на довгих чверть століття заснути сном забуття, поки над країною пролетять перше важкі роки становлення України як самостійної держави.

На зорі нового третього тисячоліття (2001 рік) головний її фасад обгородили високим парканом і на три роки сховали від цікавих очей, щоб 14 жовтня 2004 року перед здивованою публікою постало диво – вся історія української землі в кам’яних етноідолах навколо обертаною під дією сил водної стихії планетою земля відображена в проекті художника Петра Антипа.

З того часу колоритний бульвар став улюбленим місцем запорізької богеми, народних умільців та їх шанувальників, витвори яких змушують посміхатися душі і роблять добрішими серця. А з грудня 2015-го, коли тут напередодні нового року встановили головну міську ялинку, площа до того ж отримала і офіційне визнання місцевої влади в якості головної зеленої перлини міста на Дніпровських порогах.

Рішенням Запорізької міської Ради 20 травня 2024 року площу серед інших топонімів забороненої в Україні московсько-радянської ідеології площу білу перейменовано на Митців.

Архітектура

Розташована на перетині центрального запорізького Соборного проспекту еспланада займає площу в 2,35га і має витягнутий прямокутний (235м х 100м) периметр з регулярним плануванням, центром якого виступає алея з пам’ятним знаком Ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС і відгалуженими в різні боки доріжками.

Головний фасад площі прикрашає самобутня і унікальна, як за технікою виконання, так і за задумом, фонтанна група: величезна чаша-всесвіт діаметром 25м, де під тиском води вільно обертається планета Земля, яку уособлює гранітна куля вагою 3,8т (діаметр 1,3 м), а по периметру її оточують сім кам’яних статуй в етностилі з граніту і смальти, які символізують собою життя (Берегиня) і спадкоємність поколінь (Скіфи), достаток (Степ) і працьовитість (Чумаки), незалежність (козак Мамай) і єдність з природою (Мисливець), а також, звичайно, Кам’яні могили як пам’ятник всіх часів і народів, які за тисячоліття пройшли українською землею.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пл. Митців.

Посилання

• Історичні факти. Місто за порогами Дніпра

Як дістатися

По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / Р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). По місту: Космічна – Соборний – Гребельна – Каширське шосе до площі Маяковського (Лівобережжя).

У Запоріжжі громадським транспортом, що прямує через центр міста до зупинки «Вулиця Сталеварів» / «Універмаг Україна».