Історія
Зоря нового часу – початок ХХ століття: будуються нові заводи, втілюються в життя самі немислимі проекти, з’являється цілий клас підприємців усіх мастей… технічний прогрес задає високий темп економічного розвитку. І Олександрівськ на гребені цієї хвилі успіху зі своїм вигідним місцем розташування на березі повноводного Дніпра серед родючих українських степів з гілкою Катеринославської залізниці під боком.
У центрі міста ведеться активне будівництво, серед якого особняком виділяється майбутня найвища будівля міста – прибутковий будинок купця 1-ї гільдії Якова Ісааковича Лещинського. Величний чотириповерховий особняк в самому серці жвавої торгівлі (біля Ринкової площі) з моменту свого офіційного відкриття в 1901-му був улюбленим місцем олександрівскої богеми, заїжджого вельможного панства і всюдисущих візників в очікуванні щедрих клієнтів. Адже перший поверх будівлі здавався в оренду під комерцію, а верхні – призначалися під приватні апартаменти під зьом.
Надприбутки від такого вигідної проекту Лещинський отримував лише чотири роки, поки в 1905 році чорносотенці не спалили його улюблене дітище дотла. При чому збиток був настільки великий, що відтворювати будівлю на розі Соборної і Троїцької довелося практично заново, при чому в новому вигляді, зведення якого закінчилося трьома роками пізніше, вона лишилось останнього житлового поверху.
Ще трохи більше десятиліття мирне презентабельне життя протікало в цих стінах. Тут на сеанси сінематографа Пулавського збиралися всі вершки суспільства, а для стрижки у Наума Цфасмана в «Першій перукарні» вибудовувалася черга місцевих стиляг. Про комерційний успіх починань купця Лещинського самі за себе говорять відправлений за його рахунок на фронт в 1914-му ешелон зерна, виконання обов’язку старости у 2-му молитовному будинку і спонсорування відкриття середньої школи.
І при всій цій ліпоті чорні крила майбутньої революції 1917 вже здіймалися над горизонтом. Громадянська війна і радянська влада знищили купецтво як клас разом з приватною власністю на всіх просторах колишньої імперії, реквізувавши все їхнє майно. Не уникнув цієї долі і прибутковий будинок Лещинського – його пристосували спочатку для потреб Міської ради робітничих і солдатських депутатів з друкарнею «Єднання», а потім – Олександрівського народного університету.
У роки Другої світової (1941 – 1943) окупаційна німецька влада використовувала будівлю в самому центрі старого міста як гестапо, а після війни комуністична влада, що повернулася в Запоріжжя, щедрою рукою віддала верхні поверхи для житла радянських громадян, а нижній – зайняли магазини. У такому стані перлина старого міста на березі Дніпра перебуває і нині, з тією лише різницею, що державні магазини перетворилися на приватні, так що комерційний дух Лещинського хоч відчасті продовжує жити в цих стінах.
Архітектура
Нині триповерхова п-образна в плані (довжина центрального фасаду – 40м) будівля колишнього дохідного будинку, створеного в стилі неоренесансу, як і на зорі свого існування приковує випадково кинутий погляд (нехай і позбулися своїх гострих шпилів фасадні декоративні фронтони і лише осиротілі постаменти пам’ятають про масивні вазони, що вінчали лобовій карниз).
Зовнішній декор, здавалося б повсякденної, будівлі з червоної цегляного настільки величний, що забути його неможливо: тут і витонченими арками спускається з лобового карниза аркатура, і витончені лиштви верхнього ярусу, і масивні сандрики прямокутних вікон другого поверху, і витіюваті розетки міжвіконному простору, і ступінчасті башточки декоративних карнизів, і геометричне оформлення першого ярусу – все шепотить про свою унікальність на тлі сірої аскетичності урбаністичної культури.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборна, 52.
Посилання
- Історичні факти. Місто за порогами Дніпра
- Історичні факти. Безглузда пропозиція
Як дістатися
По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). У місті прямувати по головній Космічна – Соборний – Гребельна – Каширське шосе, на якій розташований колишній прибутковий будинок купця Лещинського.
У Запоріжжі громадським транспортом, що прямує по пр. Леніна, до зупинки «Театр ім. Магара», яка знаходиться поруч з колишнім оплотом комерції.