Історія

Ще на рубежі XIX – XX століть при швидких темпах зростання добробуту і чисельності населення (в тому числі католицького віросповідання) храму або хоча б каплиці латинського обряду у повітовому Олександрівську не існувало.

І це не дивлячись на те, що одним з дільничних мирових суддів міста був католик за віросповіданням Платон Петрович Щіпілло-Полісський. Міцна громада, ідейним натхненником якої довгий час залишався Платон Петрович, лише зрідка під час нетривалих візитів ксьонза Катеринославської парафії могли знайти Слово Боже в будинку мирового судді по вулиці Миколаївській.

На початку ХХ століття у Алесандровска з’явився свій перший католицький храм, в ролі якого виступала невелика філіальна каплиця Катеринославського приходу, яку в запалі атеїстичної боротьби 1930-х років нова радянська влада закрила, а через два десятиліття оплот католицької віри, що встояв навіть під час лихоліть Другої світової, і зовсім був знищений у зв’язку з необхідністю місця під промислову забудову.

Роки безбожництва канули в Лету разом з тоталітарним режимом комуністів, коли на зорі народження України, як сучасної самостійної держави, в перші за довгий час на запорізьку землю ступила нога католицького священика. Так наприкінці літа 1993 року в орендованому залі клубу Алюмінієвого заводу отець Ян Собіло провів перші богослужіння латинського обряду.

А вже навесні наступного року в придбаному за підтримки єпископа Яна Ольшанського (1919 – 2003) недобудованому будинку силами приходу розпочалися роботи з облаштування першої запорізької каплиці святого апостола Павла. Влітку на допомогу до католицького пастирю прибули три черниці ордену Служительок Святого Духа, а 4 вересня храм був освячений, щоб через два місяці вперше прийняти на зберігання Святі Дари. З тих часів вогонь віри більше не меркнув в цих стінах.

Знаковим для католицької громади Запоріжжя став 1997 рік: у квітні отець Ян отримує благословення для міста з рук самого папи Іоанна Павла II, у приходу з’являється свій вікарій, яким стає отець Здіслав Зайонц, а наприкінці року у зв’язку зі значним збільшенням кількості прихожан ксьонз звертається до адміністративної влади міста з проханням про виділення ділянки для будівництва санктуарію Бога Отця Милосердного.

У Вербну неділю 1998 року єпископ Станіслав Падевський освятив землю для будівництва майбутньої святині в південній частині парку ім. О.С. Пушкіна, а 7 грудня з рук папи Іоанна Павела II прийняв відділений для святих цілей камінь з фундаменту Базиліки святого апостола Петра в Римі, який рівно через рік ліг в основу майбутнього головного католицького запорізького храму.

За п’ять років будівництва собор Бога Отця в тінистій зелені парку, підпис під проектом якого поставив сам папа римський в 2000 році, у житті парафії відбулося чимало великих і малих подій, які лише зміцнили її дух: освячення нової каплиці святого Петра, відвідування вищим духовенством католицької церкви, приїзд отців-бернардинів з мощами святого Яна з Дуклі, паломницькі подорожі, організація монастиря сестер-василіянок, заснування Харківсько-Запорізької єпархії, прибуття братів з ордена Святого Брата Альберта для організації власного будинку, відкриття парафії імені святого отця Піо та благодійної їдальні для бездомних «Добрий Хліб».

А 7 серпня 2004 року довгоочікуваний храм в оточенні кам’яного розарію, нарешті, був освячений у присутності представників римсько-католицької церкви з усіх куточків України та Німеччини.

Так були вписані перші сторінки в славну історію запорізької осяяної світлом католицької віри парафії, в якій потім будуть і поява органу, і активна місіонерська діяльність, і організація паломницьких турів по Україні та за її межами, і прийом вірян-мандрівників з усіх куточків нашої неосяжної планети, і допомога страдженим, і просвітницькі програми, і благодійницька діяльність, і допомога українській армії.

Архітектура

Прямокутна (35м х 15м) в плані храмова будівля розташована в південній частині запорізького парку ім. О.С. Пушкіна являє собою тринавову центрально-купольну споруду з двома двоярусними баштами центрального фасаду і багатоярусними арками трансепта східного хору.

Виконані у стилі аскетичного мінімалізму фасади собору Бога Отця Милосердного прикрашені складно-профільним карнизом і арковим порталом центрального входу, декоративними главками веж і високим світловим барабаном купола, кутовим рустом і об’ємною нішею хору, що в поєднання з масивними основними елементами лише підкреслює загальний натхненно-піднесений вигляд будинку.

Додаткова інформація

Адрес: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Заводська, 21а.

Тел.: (061) 213-33-33, 218-58-49.

Офіційний сайт: http://rkc.zp.ua

Посилання

• Історичні факти. Місто за порогами Дніпра

Як дістатися

По трасах Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Чонгар – Сімферополь) / Н08 (Дніпропетровськ – Запоріжжя) / Н23 (Кривий Ріг – Нікополь – Запоріжжя) / р37 (Бердянськ – Запоріжжя) / Т08 03 (Маріуполь – Запоріжжя). По місту – уздовж головної (Космічна – Леніна – Гребельна – Каширське шосе) до вул. Якова Новицького (північна частина), по якій прямувати до вул. Заводський з собором Бога Отця Милосердного (орієнтир – Запорізький цирк).

У Запоріжжі громадським транспортом, наступним уздовж пр. Леніна до зупинки «Універмаг Україна», а потім – по вул. Лермонтова до цирку. Санктуарій розташований праворуч від нього по вул. Заводський в тіні парку ім. О.С. Пушкіна.