Історія
Вони з’явилися як вісник небес з благородго вогню Тридентського собору, щоб повернути на істинний шлях, тих, хто апріорі мав уособлювати Слово Боже на землі. І хоча за своє вбрання вони отримали смішне прізвисько капуцинів, сила їх і віра у Христі від цього лише зміцнилися.
У Польському королівстві перші брати францисканців суворого статуту з’явилися в 1681-му на запрошення Яна III Собеського (1629 — 1696). І ось уже в 1708-му нога першого аскета ордена братів менших капуцинів офіційно переступила межу міста Львова. Передувало цьому звертання до їх вищого духовенства міського старости Адама Миколи Сенявського (1666 – 1726), пошук і покупка у магістрату підхожої для кляштору ділянки землі його дружиною Еліжбетою Хеленою з Любомирських (1669 – 1729) і закладка наріжного каменя у фундамент майбутнього комплексу.
Будівельні роботи, що розтягнулися на два з лишком десятиліття явили на світ витончений і в той же час простий як статут ордену костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії з каплицею і прибудований до нього з півдня великий монастирський корпус з маленьким затишним внутрішнім двором. Всього рік не дожила засновниця щоб побачити своє творіння у всій його красі.
Висока місія і благі наміри розбилися в прах об камінь фінансового благополуччя — мирні, часом переходячі на особистості війни в боротьбі за парафіян з безліччю судових позовів і прокльонів на голови один одного між братією нового монастиря і ченцями розташованої в сусідньому кварталі обителі кармелітів босих тривали десятиліттями і були постійним головним болем міської влади.
Така ситуація зберігалася аж до 1785 року, коли габсбургська корона, що тільки-но запанувала на Галицьких землях після першого поділу Річи Посполитої, в рамках церковної реформи Йосифа II (1741р – 1790) не позбавила капуцинів права на львівську прописку.
Хоча братія перебувала в місті в надії на зміни вітру австрійських реформ аж до 1799 року під крилом своїх старших братів францисканців, яким, до того ж, відійшла їх обитель після дворічної адміністративної війни з новою владою і втрати першого монастиря в центрі на Довгій (нині вул. Театральна).
У 1830-му на комплекс обрушилося нове нещастя – шалена пожежа забрала в своїх руйнівних обіймах святі образи костелу Непорочного Зачаття пензля українського художника Луки Долинського (1745 – 1824), сильно пошкодила інтер’єри і безповоротно знищила частину коштовного церковного начиння, так що реставрація зайняла цілих три роки.
Обитель залишилася єдиним оплотом францисканців у Львові після ліквідації кляштора на Личаковці і діяла, не дивлячись на потрясіння першої чверті ХХ століття, аж до Другої світової, зберігаючи в своїх обіймах прах Йосипа Понінського (1782), фелон і митру першого латинського єпископа Львова Якова Степи (- 1411) і святий образ Роха кисті Мартіна Альтамонте (1657 – 1745). За цей час братія в західній частині частини своєї території встигла в 1932-му побудувати християнський кінотеатру «РАХ» (мир), але разом з приходом на галицькі землі влади рад в 1939-му практично вся релігійна діяльність орденів опинилася під суворою забороною.
Перемога в самій кровопролитній за всю історію людства війні забезпечила атеїстичному комуністичному режиму практично безмежну владу на відвойовані в політичних баталіях землі, що поставило католицьку церкву практично поза законом, а її майно було конфісковано на користь держави. Францисканці остаточно покинули Львів в 1946-му, а комплекс їх земного притулку більшовики блюзнірськи пристосовали під Дитячу трудову колонію №2.
Пізніше в радянський період у відокремлених кам’яною стіною будівлях колишнього монастиря капуцинів розмістилася школа-інтернат для дітей з важкими розладами мови, яка працює тут і донині, а кінотеатр перейменували на «ім. Ф. Дзержинського» (потім – ім. В. Короленка).
Здобуття Україною незалежності не змінило положення спеціальної школи, хоча костел Непорочного Зачаття Діви Марії та частина келійних корпусів були викуплені церквою Християн адвентистів сьомого дня, а ось кінотеатр змінив свій статус на «Російський культурний центр».
Архітектура
Колишній монастир капуцинів (францисканців) представляє собою розташований на площі 3,2га комплекс, в який входить костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, келійний корпус, кінотеатр «РАХ» і великий сад в оточенні високої кам’яної стіни.
Костел – цегляно-кам’яна потинькована тринавова чотиристовпна базиліка в стилі бароко, домінанту центрального фасаду з витонченими спливами якої виділяє високий трикутний фронтон з вітражною «трояндою», кутові кам’яні вазони, витягнуті арки віконних прорізів верхніх ярусів, пілястри доричного ордера, складнопрофільний карниз і, звичайно ж, барельєф Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Маріі. Родзинкою його служить портал центрального входу французького русту під декоративним фронтоном з волютами і замковим каменем, який спирається на пілястри іонічного ордера, зведений під час реконструкції 1902 року за проектом А. Куніцького.
Значно домінуюча у внутрішньому просторі центральна нава храму під циліндричним склепінням на распалубках відокремлена від бічних, що покояться під хрестовими склепіннями, аркадами. У північній частині знаходиться провідний в бічну каплицю вхід. Пресвітер завдяки ідентичним розмірам служить гармонійним візуальним продовженням центральної нави, але перекритий на відміну від неї хрестовим склепінням.
Келійний корпус являє собою складнопрофільну в плані цегляну оштукатурену триповерхову (до 1926 року – двох) будівлю з квадратним внутрішнім двором, що прибудована до південної частини костелу. Воно має коридорне внутрішнє планування.
Асиметричну зведену в стилі конструктивізму будову релігійного кінотеатру відрізняють ламана лінія фронтону, фрагменти відкритої цегляної кладки на тлі гладко потинькованих стін, п’ять високих віконних арок глядацького залу і візуальне нашарування обсягів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Володимира Короленка, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів). По місту: Об’їзна – вул. Личаківська – вул. В. Короленка, на якій знаходиться колишній монастир капуцинів.
Міжміським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім вулицями Замкова – В. Винниченка – Просвіти до колишньої францисканської обителі.