Історія
Центральний вхід костелу Благовіщення
Шляхи долі несповідимі і часто приносять несподівані сюрпризи… Коли у 1448 році Михайло Васильович (1400 – 1489) з давнього князівського роду православної віри Гедиміновичів (іменувалися Чарториськими після отримання селища з такою ж назвою в свою власність в 1380-х) милістю Свидригайло (1370 – 1452) став господарем великих земельних наділів на кордони Волині і Полісся, ніхто й гадки не мав, що його нащадки стануть головними натхненниками католицизму на ввірених їм землях.
А почалося все з прийняття духовної влади Рима його онуком Юрієм Івановичем (1560 – 1626), який не тільки у 1590 році за свій рахунок побудував у Клевані дерев’яний костел Благовіщення Діви Марії, святих Станіслава, Юрія і Анни з плебанією неподалік від свого родового гнізда, а й забезпечив майбутнє безбідне існування парафії встановленням фундуша з селом Новий Став (1598 рік).
Дзвіниця костелу Благовіщення в Клевані
Вихований в школі при костьолі його син Микола Чарторийський (1585 – 1661) продовжив справу свого батька, запросивши в 1630-ому до міста на Стублі ченців єзуїтського ордену для просвітницької та місіонерської діяльності з обіцянкою перебудувати міську католицьку святиню в камені, що з позбавленням хазяйської підтримки практично поставило на межу існування місцеві православні святині.
Новоприбулі отримали в своє повне розпорядження костел в бароковому стилі з фарою, який ще знаходився в стадії будівництва, (консекрований 20 листопада 1637 року єпископом луцьким Станіславом Лозою) для духовної діяльності, а для просвітницьтва князь виділив їм приміщення у власному замку. Крім того він домігся у Сигізмунда III Вази (1566 – 1632) повернення та приєднання до фундушу Чарторийських для ордена святого Ігнатія села Пересопниця з монастирем. Так що незабаром душі клеванських жителів перебували під повним опікою Риму.
Козацько-польська війна 1648 – 1657 року в мить поклала кінець існуванню єзуїтів в місті над Стубли – братія покинула щедро облагодіяні Чарторийськими пенати і на півстоліття зникла за європейським горизонтом, чим захистила замок від руйнування, але не врятувала село від великої крові під час нападу загонів Колодки. Їх практично не постраждалий під час бойових дій храм залишився під опікою католицької церкви.
Південний фасад костелу
Друге пришестя єзуїтів в Клевань пов’язане вже з ім’ям Казимира Чарторийського (1674 – 1741), який в 1701-ому повертає їм все колишнє майно і надає в повне розпорядження раніше займані братією замкові приміщення, щоб вони могли продовжити свою місіонерсько-просвітницьку діяльність.
В 1739 році руйнівна пожежа практично знищила святиню, залишивши лише голі стіни, такщо на її відновлення в первісному вигляді знадобилося цілих вісім років, протягом яких і аж до 1773 року, коли орден був вигнаний з просторів Речі Посполитої, чернеча братія з успіхом продовжувала виконувати свої душерятівні функції.
Не дивлячись на утиски світської та православних церковної влади костелу Благовіщення в Клевані вдалося вистояти і залишитися чинним протягом усього період перебування Волині під скіпетром двоголового орла (Росія анексувала ці землі після Третього поділу Польщі в 1792 році), хоч її стан з-за браку фінансування на кінець ХІХ століття залишав бажати кращого.
Апсида центрального нефа Благовіщенського храму
Кошти на реставрацію вдалося знайти в 1901-ому. Можливо саме завдяки цьому будівля з мінімальними втратами вийшла з двох світових воєн ХХ століття, хоча бездушна влада рад своєю байдужістю до пам’ятника архітектури (парафію було закрито ще в 1947 році, а костельні приміщення пристосовано спочатку під технікум, потім під складські потреби) практично знищила волинську перлину.
Трагедії вдалося уникнути лише завдяки отриманню Україною незалежності в 1991-ому, коли вже 29 жовтня того ж року святиня була повернута католицької церкви і почала свій тернистий і нелегкий шлях по дорозі повернення до життя знову під ім’ям Благовіщення Пресвятої Діви Марії.
Архітектура
Тринавова (центральний домінує по висоті, довжині і ширині над бічними) чотиристовпна католицька барокова базиліка із закругленою східною стіною апсиди і двома квадратними триярусними вежами центрального фасаду розташована в долині річки Стубли неподалік від Замкового плато. Вона споруджена з цегли, потинькована, має розміри 40м х 15м і основну композицію орієнтовану по вісі захід-схід з невеликим відхиленням на південь
Костел Благовіщення в Клевані
Основний зовнішній архітектурний акцент сконцентрований на центральному фасаді костелу, який крім двох вищезгаданих веж під високими загостреними шатрами чотирисхилих дахів з заламами прикрашає раскрепованний трикутний фронтон з вікном- “трояндою” по центру, обтікаєма форма кутів, ламана лінія переходу між навами, коробові і трилопатеві арки, а також пілястри доричного ордеру. Решта площини фасадів розчленована лопатками з нешироким фризом.
Всередені так само чільне місце займає центральна нава під хрестовими склепіннями (бічні – напівциркульними), які у вівтарній (апсидній) частини переходять в зімкнені. Візуального об’єм простору додають пілястри доричного ордеру з широким профільованим карнизом, арки міжнавового простору і збережені пишні ліпні елементи.
У південно-західному куті комплексу розташована квадратна в плані (бік – 8м) двох’ярусна цегляна потинькована дзвінниця, відмінними рисами якої є чотирисхила покрівля з маленькою сигнатуркою, високі арки віконних прорізів з замковим каменем, профільований карниз та виконаний в техніці фігурної кладки геометричний орнамент стін.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Рівненська обл., смт Клевань, вул. Адама Міцкевича.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н22 (Устилуг – Луцьк – Рівне) (в Клевані проходить уздовж вул. Богдана Хмельницького). У центральній частині повернути на північ і по вул. Адама Міцкевича прямувати до католицької святині.
Громадським транспортом з Рівного / Луцька до зупинки Клевані, а потім по вул. А.Міцкевича два квартали до костелу Благовіщення.