Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Луцька вежа в Острозі

Історія

Внутрішньоміський (тильний) бік острозької Луцької вежі Внутрішньоміський бік Луцької вежі Острогу

1100 рік. Повітове місто Острог вже фігурує в історичних довідках в якості торгового центру Київської Русі з усіма витікаючими наслідками: багатством жителів і міцними дерев’яними стінами для його захисту, адже мало було заробити золото, його ще треба було вберегти від лиходіїв ласих до легкої наживи. З великою ймовірністю можна стверджувати про існування в системі міських оборонних споруджень вежі на місці в’їзду з боку серця Волині.

Однак монгольський Західний похід, що смертоносним смерчем прокотилася давньою українською землею в 1236-1242 роках, начисто стер всі зустрінуті на його шляху дерев’яні слов’янські укріплення, так що слідів тієї першої вежі зараз і не знайти.

Зниклий як і багато інших майже на півтора століття зі сторінок літописів місто над Вілією з’являється вже в литовському підданстві в якості столиці удільного князівства, що включало Заславль і Дубно, в підпорядкуванні князів Туровських та Пінських, які взяли прізвище Острозьких. Перший з острозького роду Данило Дмитрович ( – 1386) починає відродження міста з відновлення його оборонних укріплень. Для прискорення і здешевлення робіт у зв’язку з постійною польською загрозою вони знову зводяться з дерева (в тому числі і вежа, що охороняла шлях на Луцьк) крім цитаделі-донжону на карпатському відрогу.

Аттиковий ярус Луцької надбрамної вежі в Острозі Аттиковий ярус Луцької вежі

Дороге переобладнання фортеці в каміні, дотримуючись архітектурної стилістики тієї першої вежі засновника роду, продовжили і наступні покоління князів Острозьких. Наприкінці XV століття при Костянтині Івановичі (1460 – 1530) справа дісталася і до Луцької брами зовнішнього кільця оборони, яка представляла собою після закінчення робіт позбавлену будь-яких вишуків двоярусну вежу-донжон.

Повністю закінчені на початку XVI століття зовнішній і внутрішній фортечні контури проте ще століття (поки рід Острозьких не згас) удосконалювалися – так над вежами з’явився той самий особливий декоративно-оборонний аттиковий ярус, краса якого дещо пом’якшила суворість їх зовнішнього вигляду, а амбразури в вигляді перевернутої замкової щілини – посилили вогневу міць.

У наступні століття аж до втрати містом стратегічного значення, Луцька вежа справно виконувала свою роль західного контрольно-оборонного вузла, фактично будучи головною сполучною ланкою з великою землею.

Острозький музей книги і друкарства Музей книги в Острозі

Після захоплення влади на Волині в XIX столітті східною імперією двоголового орла і переходу Острога в розряд периферійних, у зв’язку з самовпевненістю російської влади в безмежності і нескінченності їх воцаріння, почався поступовий розбір стін грізної твердині на будівельний матеріал. Незліченна кількість будинків, комор, шопів були складені з того, що раніше служило єдиним захистом від смерті. Пощастило вціліти лише двом баштам зовнішнього периметру і більшій частині цитаделі.

Дві світові війни, зміна підданства і радянський терор ХХ століття завдяки щасливому випадку мало відбилися на Луцькій вежі, лише нещадне час поступово вносив корективи в її зовнішній вигляд, чекаючи вправного рестовраторства. Так що створений в 1981-ому Острозький державний історико-культурний заповідник, прийнявши її не в кращому стані, вже через чотири роки зміг повернути колишню браму до життя і розмістити на її площах експозицію унікальних раритетів друкарської справи.

Будівля музею Книги і друкарства і зараз знаходиться в стадії перманентної реставрації з метою впорядкування її вигляду, хоча це аніскільки не заважає десяткам тисяч допитливих відвідувачів щорічно долучатися до вселенської мудрості віків в її надрах та частинки історії України закарбованої на величних стінах.

Архітектура

Північний фасад Луцькоъ брами в Острозі Північний фасад острозької Луцької брами

Барбакан і міська брама, оборонна вежа і сполучна ланка з великою землею – її схожий на замкову щілину контур, утворений з’єднанням овалу і прямокутника, в широкому сенсі і був ключем до міста. Унікальність Луцької вежі полягала в практично повному виносі за лінію міських укріплень (фортечні стіни примикали до зверненого в бік міста торця прямокутника), що покращувало її вогневу позицію з напільного боку, перетворюючи в практично невразливу, і чітким поярусним розміщенням бійниць в шаховому порядку.

Спочатку двох’ярусна складена з пісковика на вапняному розчині з дерев’яним армування під час пізніх реконструкцій вона придбала потинькований лиск декорований ренесансним третім атиковим ярусом, який служить острозької візитною карткою: фігурні зубці, ліпні розетки, бійниці в обрамленні і профільовані карнизи, що створюють візуальний ефект корони, який доповнюють різьблені портали в’їздів.

Музей

Плитка для сторона Луцької брами Острога Плитка для сторона Луцької брами

Експозиція музею книги і друкарства, яка по крупицях збиралася починаючи з 1909 року тоді ще на майданчику братства любителів старовини ім. Князів Острозьких, нині налічує п’ять тисяч примірників книг, з яких третину складають рукописи і древні друковані західноєвропейські і кирилічні видання.

Окремо, звичайно ж, стоять Євангеліє і два пам’янники Острозьких. До колекції також входять рідкісні «Декреталії» папи Григорія IX (Париж, 1511), найстаріший друк – «Бревіарій хорватський» (Венеція, 1561) і знаменита Острозька Біблія Івана Федорова, видана тут же в 1581 році.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Рівненська обл., м.Острог, вул. Папаніна, 5.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р26 (Острог – Радивилів) або Р05 (Городище – Рівне – Острог – Шепетівка – Старокостянтинів). У місті на перетині вул. Князів Острозьких та вул. Незалежності (біля пам’ятника) повернути на вул. Папаніна, на якій розташована Луцька вежа.

Громадським транспортом до парку Перемоги Острога, а потім – квартал на північ по вул. Папаніна до Музею книги і книгодрукування.