Богоявленський собор Острогу

Історія

Острозький собор Богоявлення Господнього Богоявленський собор в Острозі

Коли був побудований перший храм Богоявлення Господнього на замковому подвір’ї Острозької твердині наразі достеменно не відомо. Думки дослідників розходяться на цілих два століття і відносять його саме раніше до періоду правління Василя Красного ( – 1461). Хоча досить сумнівно, щоб більше століття перебуваючи у владі могутнього побожного роду в середньовічній Україні фортеця могла існувати без нехай невеликої, але все ж церкви.

За припущенням інших – князь Василь спорудив з каменю не церкву, а родову усипальницю з невеликою каплицею на місці раніше існуючої дерев’яної святині, а сам храм зобов’язаний своїм існуванням його синові – Івану ( – 1465), який всередині дерев’яного периметра в якості цитаделі облаштував кам’яний світоч православ’я.

Дзвіниця (надбрамна вежа) храму Богоявлення в Острозі Дзвіниця храму Богоявлення

Через брак ранніх документальних відомостей і фундаментальних досліджень єдиною підтвердженої датою служить 1521 рік викарбуваний разом зі слов’янськими та латинськими написами на кам’яних плитах обрамлення амбразур північної стіни церкви. Однак спірність датування початком XVI століття полягає в тому, що саме в цей період онук Василя Федоровича – Костянтин Острозький (1460 – 1530) проводив реконструкцію оборонного периметра замку в камені, під час якої північна частина храму за браком простору на вершині Замкової (раніше Судновий) гори увійшла в північну фортечну стіну.

А вже в акті від 25 листопада 1585 року Богоявленський храм виступає в якості соборного при вступі в права керування Луцькою та Острозькою єпархією єпископа Кирила Торлецького. На той момент згідно опису це була кам’яна православна святиня в візантійському стилі з готичними рисами (результат останньої перебудови) та дерев’яною дзвіницею на території замку над Вілією.

В першій чверті XVII століття після смерті ярого поборника православ’я на волинських землях Олександра Васильовича (1570 – 1603) та всіх спадкоємців чоловічої статі владу над Острогом отримала його дочка – дружина Великого гетьмана Литовського Анна в заміжжі Ходкевич (1600 – 1654) – затята католичка, жорстока правителька і покровителька місцевого єзуїтського ордену.

Реконструкція Богоявленського собору часів князів Острозьких Реконструкція Богоявленського собору

Саме через конфлікт останньої з місцевими православними парафіянами в місто з столиці буде викликаний королівський трибунал, на якому багато багатьох міщан за образу свого суверена засудять до страти. Правда господиня помилує своїх підданих. Менше пощастить їхньому храму – його за розпорядженням Анни просто закриють, а стараннями єзуїтів ще і накладуть анафему на його стіни і того, хто наважиться відновити тут богослужіння.

З тієї самої пори у зв’язку з перебування в католицтві всіх подальших владик Острога замкова церква протягом двох століть повільно помирала, руйнована природою і людьми. Не врятували її навіть могили предків, що з докором дивляться на сучасників мармуровими очницями своїх янголів. Хоча станом на початок XIX століття все її опорні кам’яні конструкції перебували в задовільному стані.

Центральний фасад Богоявленського храму Центральний фасад собору в Острозі

Лише через століття після анексії Волині православною імперією двоголового орла з подачі господині Острога Антоніни Блудової (1813 – 1891) російська влада перейнялася-таки долею давньої православної святині, виділивши на її реставрацію сто двадцять тисяч рублів. Правда реставрація перетворилося практично на повну перебудову, проведену в період 1881 – 1887 (внутрішні оздоблювальні роботи тривали ще чотири роки) під керівництвом академіка архітектури Василя Івановича Токарева (1844 – 1887).

Амбіційний проект, що став лебединою піснею видатного архітектора, дещо змінив зовнішній вигляд острозького Богоявленського собору абсолютно стерши готичний наліт, повернувши початкові візантійські акценти та кілька подовживши візуальний обсяг за рахунок зниженою щодо основного контуру апсидної частини. Для його реалізації довелося розібрати будову (крім північної стіни, що одночасно виступала фортечною) аж до кам’яного фундаменту і відбудувати наново. Так що освячений 13 жовтня 1891 року світоч православ’я був той, та вже не зовсім.

Східний фасад Богоявленського собору Острозького замку Східний фасад Богоявленського собору

Замість розвіяної димом пожарища ще в XVII столітті дзвіниці на місці в’їзної брами замку в 1905-ому було збудовано нову стилізовану під архітектурний декор храму триярусну цегляну будівлю з двома бічними вартовими прибудовами.

Чинним православний храм пережив всі тяготи Першої світової війни і часи польської республіки. Не зміг він вистояти лише проти атеїстичних рад, які закрили його на початку 1950-х, а десять років потому (1963) милостиво віддали під потреби місцевого краєзнавчого музею.

Пройде ще без малого два з половиною десятиліття, на горизонті замерехтить кінець кривавого комуністичного режиму і Богоявленський собор Острога в 1989 році вкотре повернеться під крило церкви, щоб рік за роком, переживши кілька реставрацій (остання в 2014-му), знову нести слово Боже на рідну землю.

Архітектура

Копія репродукції першої церкви Богоявлення Острозького фортеці Копія репродукції першої церкви Богоявлення

Тринавовий квадратний (бік 18м) в плані п’ятиголовий собор Богоявлення Господня з трьома напівкруглими апсидами в східній частині являє собою зразок змішаного візантійсько-руського стилю, де традиційний кубічний об’єм об’єднаний з хрестово-купольним плануванням і спрямованими вгору п’ятьма світловими барабанами. Причому, за припущеннями дослідників, спочатку центральний купол за Острозьких був відсутній.

Унікальність цієї храмового будівлі полягає також і в загальному архітектурному оформленні, де північна стіна товстіше, має чотири бійниці у вигляді перевернутої замкової щілини та до того ж має уступ, що раніше служив дозорним майданчиком, домінує ступінчаста глуха аркада в оформленні фасадів і підніжжі світлових барабанів з сильно витягнутим восьмигранним контуром, напівкруглі фронтони-закомори прикрашені спареними вузькими віконними арками, поступливі контрфорси південній і західній стін підсилюють загальний візуальний обсяг, портал центрального входу вносить нотку легкості, а невеликі круглі вікна розбавляють аскетичність стін.

Центральний вхід на першому ярусі Богоявленського соборного комплексу Центральний вхід острозького соборного комплексу

Всередині опорні квадратні в перетині стовпи храму розташовані по діагоналі, середній неф ширше бічних і відображений на фасадах закоморами, склепіння напівциркульні, північно-східний барабан зберіг тричастинну композицію. Родзинкою ж служить розпис кінця XIX століття.

Соборна триярусна дзвіниця з наскрізним арковим проїздом і бічними квадратними вартовими прибудовами на першому поверсі має загальне планування два восьмерика на четверику. При цьому її декорове оформлення вторить домінанті комплексу: та ж ступінчаста аркада, надвіконні брівки, пояс глухих аркових ніш, профільований карниз і зімкннена покрівля.

додаткова інформація

Адреса: Україна, Рівненська обл., м. Острог, вул. Академічна, 5.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р26 (Острог – Радивилів) або Р05 (Городище – Рівне – Острог – Шепетівка – Старокостянтинів), яка по місту проходить в тому числі по вул. Незалежності. У центральній частині міста повернути на вул. Академічну, що виходить до замку Острозьких.

Громадським транспортом до центральної площі Острога, а потім – квартал на південь і схід до фортеці, на території якої розташований Богоявленський собор.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті