Монастир францисканок у Львові

Історія

Львівський монастир францисканок Монастир францисканок у Львові

На відміну від інших жіночих чернечих католицьких орденів францисканки прибутку для підкорення східної столиці Австрійської імперії, якої був Львів після Першого поділу Речі Посполитої в 1772 році, коли всі вітри гонінь під виглядом церковної реформи нової влади на наречених Христових вже вгамувалися – в 1873-му перша сестра від Найсвятіших Дарів ступила на львівську землю.

Вже через три роки діяльні нові городянки виклопотали у львівського архієпископа Франца Ксаверія Вежхлейського (- 1894) дозвіл на будівництво власного костелу і монастиря при ньому, для реалізації якого через рік у М. Ротмана була куплена земельна ділянка по Курковій.

Проект в тому ж році був замовлений сестрами у архітектора Кароля Грегора, однак його результат не отримав магістратського затвердження. Розробка другого – була доручена в 1878-ому завідувачу кафедри архітектури Політехніки Юліану Захаревичу (1837 – 1898), а втілення в життя узгодженного плану – Яну Каєтану Яновському.

Південний корпус львівського монастиря францисканок Південний корпус монастиря францисканок

Фінансування будівництва францисканського монастиря здійснювалося за рахунок аристократичного суспільства Галичини в цілому, Львова зокрема і Відня при почесному патронаті архікняжни Марії Терези з Габсбургів (1849 – 1919). Наріжний камінь освятив папський нунцій у Відні архієпископ Лодовіко Якобіні (1832 – 1887).

29 вересня 1889 року прикрашений вівтарями і амвоном роботи скульптора Леонарда Марконі (1835 – 1899) костел Пресвятого Серця Ісуса за участю трьох львівських архієпископів (Северина Моравського, Сильвестра Сембратовича, Ісаака Ісаковича) був освячений папським нунцієм в Відні кардиналом Алессіо Галімберті.

Рік по тому для львівського костелу францисканок за активної участі настоятельки Марії від Хреста Моравської був куплений дзвін, який отримав при освяченні 25 червня ім’я “Михайло-Йосип Францішек”. Так само в реєстрі монастирських цінностей значилися п’ятнадцять релікаріїв з мощами святих.

Костел Пресвятого серця Христового у Львові Костел Пресвятого серця Христового

Після другої анексії Галич Польщею в 1919-ому до стін обителі ступив науково-технічний прогрес променями електричного світла, а через десятиліття художник Юліан Крупський прикрасив його головну святиню Серця Ісуса поліхромної розписом в геометрично-рослинному стилі. Тоді ж були виготовлені нові лави.

Підсумки Другої світової війни віддали Львів на промерзання атеїстичним радам, які відразу ж закрили більшу частину його храмів – останні черниці-францисканки покинули свій дім 13 травня 1946 року, забравши де-які зі святих образів, посуд, церковні шати.

Нова комуністична влада віддала реквізовані монастирські приміщення в розпорядження Міністерства охорони здоров’я, яке розмістило в їх стінах 7-е відділення 1-ї інфекційної лікарні при практично повному знищення унікального церковного оздоблення (вівтарі, амвон, лави, скульптури) святині. Пощастило вціліти лише біломармуровій статуї Матері Божої Непорочного Зачаття, переданої до місцевого Музею релігії та атеїзму.

Тимпан архівольтом порталу центрального входу храму Серця Христового Тимпан архівольтом порталу центрального входу храму

Зоря Української незалежності в 1991-ому повернула частину приміщень колишнього францисканського монастиря церкви, але на цей раз православного її крила, з благословення якого тут розмістилася духовна семінарія і академія. Храм же його після ремонту в 1992-ому був освячений на честь Івана Златоуста.

Архітектура

Побудований з червоної цегли з використанням жовтої, кам’яних блоків і облицювальної плитки для обробки комплекс являє собою замкнений прямокутний периметр з п-образним внутрішнім двором і колишнім костелом Серця Ісуса в центрі південної фасадної частини виходу на вулицю Миколи Лисенка.

Центральний фасад львівського храму Іоанна Златоуста Центральний фасад храму Іоанна Златоуста

Центральний двох’ярусний фасад храму Івана Златоуста, візитну картка колишнього монастиря францисканок, фланкують двоступеневі контрфорси, а вінчає високий трикутний фронтон з чарами на пінаклях і кам’яним хрестів в центрі. З його неоготичного оздоблення також треба відзначити портал центрального входу в обрамленні сходинкового архівольту на колонах з капітелями каштанового листя та мозаїкою в бубні, аркатуру фронтону, величезний (діаметр 1,6м) круглий вітраж “троянди” “Матір Божа Непорочного Зачаття”.

Однонавовий основний храмовий обсяг під двосхилим дахом з сигнатурами (восьмигранні біля основи прикрашені хрестоцвітами, шпилем та хрестом) над квадратною навою і хорами для черниць віддалених на шість ступенів від пресвітера замикає тригранна апсида з п’ятьма витягнутими прямокутниками (4м х 1,2м) вітражних вікон роботи фірми Ф. Маєра. Оформлення перегукується в декором зовнішнього фасаду будівлі.

Монастирські корпуси, що примикають до парадного фасаду костелу Серця Ісуса, фланкують два зовнішніх стилізованих під вежі ризаліти декоровані ступінчастими машикулями з вузькими вікнами. Кутові лопатки, геометричний малюнок архівольтів, люкарни, аркатура, хрестові ніші, профільовані між’ярусний і лобовій карнизи складають його унікальний готичний рисунок.

Додкова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Лисенко, 41 – 43.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів). Далі по кільцевій до вул. Личаківській, з якої до вул. Миколи Лисенка по вул. Марії Заньковецької (колишній монастир францисканок розташований на перетині двох останніх).

Міжміським транспортом до львівських вокзалів, а потім – міським, що прямує по Личаківській до зупинки “Костел Антонія Падуанського”. Колишній костел Серця Христового розташований на паралельній північній вул. Лисенко (один квартал).

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті