Історія
Вдале місце вибране для пам’ятника великому творцеві, котрий осяяв, як Прометей, світлом знань українські простори – в самому центрі старого міста серед книжкових розвалив лише підкреслених фоновою будівлею, за витонченим бароковим фасадом якого століття ховалася войовнича сутність.
Ізгой з власної землі, адже в Московії ніколи вчені-новатори не були в честі, Іван Федорович (1510 – 1583) в похилому віці шістдесяти двох років змушений був тікати від переслідування попівської і боярської влади на благодатний українську землю, де знайшов спокій і можливість втілювати свої ідеї в життя під надійним захистом присвяченого духовенства та аристократії.
Першим його притулком на галицькій землі по милості ігумена Леонтія став Онуфріївський монастир (проживав з сім’єю на Підзамче), завдяки чому останній збагатився друкарнею. Тут разом зі своїм сином Гринем Івановичем з Заблудова він почав роботу над новим виданням «Апостола» з гравюрами, заставками, ініціалами і кінцівками.
Його підтримувало не тільки місцеве духовенство, а й прості городяни – Сенько Седляр не тільки надав йому на перших порах кров, але і субсидував чималою сумою в сімсот злотих для організації друкарні. На отримані кошти було орендовано приміщення у бондаря Адама Ториком і розпочато облаштування друкарської майстерні (частину обладнання Федорович привіз з собою).
25 лютого 1673 року власна друкарня почала роботу з друку текстів діянь та послань апостолів, а також тут побачило світ менше за розмірами і відповідно дешевше видання «Буквар» накладом дві тисячі примірників (до теперішнього часу збереглося два).
Результатом перебування в якості управителя Дерманського монастиря на запрошення князя Костянтина Василя Острозького (1529 – 1608) стала організація друкарні при обителі, новий Буквар з греко-слов’янськими текстами (1578), Новий Заповіт і Псалтир (1580), перша повна слов’янська так звана «Острозька Біблія» (1581).
Вдячні нащадки не забули того вкладу, який Іван Федорович вніс в українське просвітництво, і через чотири століття (1977 рік) на площі біля львівського Королівського арсеналу йому був встановлений пам’ятник, створений групою художників в складі скульпторів В. Борисенко, В. Подольського і архітектора А. Консулова, а в Онуфріївському монастирі відкритий музей друкарства.
Архітектура
Аскетична фігура, правою рукою сіюча зерно знань з книги в лівій, являє собою монументальну бронзову скульптуру ширяючу над площею завдяки скромному п’єдесталу і висоті близько п’яти метрів. Простоволосий, в довгому робочому фартусі з похмурим обличчям Іван Федоров відображений в образі простого слов’янського трудівника, якому на роду було написано назавжди залишитися в українській історії як видавця першого букваря.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Підвальна.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Перемишль – Городок – Львів) , М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до окружної. По місту уздовж головної (Стрийська – Шота Руставелі – Зелена -Студентська – Левицького – пл. Соборна), а далі від Соборної вулицями Винниченка – Підвальній до пам’ятника друкаріві.
Громадським транспортом до Львова, а потім в центр старого міста до зупинок «Книжковий ринок» / «Вулиця Руська», на якій розташований пам’ятник Івану Федоровичу.