Історія
Висока гряда, що зараз знаходиться за сотні кілометрів від того, частиною чого вона була мільйони років тому. Як стверджують фахівці, її формування почалося на дні світового океану, що омивав кряж пізніше названий Донецьким, в останньому (крейдяному) періоді мезозойської ери (близько 90 мільйонів років тому), коли на просторах майбутнього українського степу мешкали ще морські жителі.
Формування верхньої крейди в чистих теплих морських водах зобов’язано безлічі організмів з вапняковим скелетом від мікроскопічних до амонітів (головоногі молюски з закрученим панциром), розмір яких сягав іноді п’яти метрів в діаметрі. Так само в Білокузьминівському крейдяному оголенні зустрічаються белемніти, близькі до сучасних каракатиць; кремнієву частину їхніх панцирів, більше відомих як «чортів палець», і зараз іноді знаходять на стрімких схилах.
У той самий період тут почалося формування кременю з продукту, який виділяється морськими тваринами в наслідок переробки їх організмом кремнекислого вапна – кремнезем. Саме тому вся крейдяна гряда поцяткована кремнієвими вкрапленнями жовтувато-сірого і чорного кольорів.
Завдяки наявності кремнію, а також прісної води в протікаючій поруч річці Біленька, майбутня Білокузьминівка була відзначена ще древніми людьми – у гірського підніжжя археологами була виявлена палеолентична стоянка, яка фактично гуртувалася навколо майстерні з обробки каменю (адже кремній з причини своєї структури і неоднорідної щільності має властивість розколюватися на тонкі гострі пластини, раніше використовувані людиною для виготовлення знарядь праці і полювання).
Разом з українською землею Білокузминівське скельне оголення, що одиноким вартовим здіймається над безмежним степом, пережило тисячоліття вітрів, воєн і колонізації Дикого Поля людиною – в XVI столітті висоту імовірно використовували в дозорних цілях запорізькі козаки, в наслідок чого біля її підніжжя з’явилося невелике селище під назвою Оборонове (пізніше Білокузьминівка).
Після відсунення кордону з кримськими татарами далеко на захід висока крейдяний гряда втратила своє оборонне значення, але знову приміряла обладунки вже в середині ХХ століття, коли гітлерівська Німеччина і червоний союз розв’язали Другу світову війну. Вона, у зв’язку із своїм положенням, використовувалася як спостережний пункт.
Унікальність Білокузьминівської скелі знайшла відгук у закостенілих душах радянських державних чиновників під тиском наукових умів лише в 21 червня 1972 року, коли об’єкт було внесено в реєстр Пам’ятників природи місцевого значення і взято під охорону.
Після здобуття Україною незалежності і реструктуризації природоохоронної служби скельне оголення верхньої крейди стало частиною регіонального ландшафтного парку «Краматорський», до складу якого воно входить з 2004 року і зараз.
Архітектура
Крейдяна гряда в Білокузьминівкці на сході з висоти понад двадцять п’ять метрів обривається біло-сірими скелями до заплави невеликої річки Біленька, що змією звивається по степу. Вся поверхня від вершини до підошви її порізана дощовими водориями і нішами, які в нижній частині переросли в невеликі печери і гроти.
Загальна площа гірської поверхні оголення займає близько 0,35га. Вінчає величне творіння природи своєрідна корона з гострими шпилями, звана в народі Меч-гора, а поруч на захід йдуть пологі схили гірської гряди у вигляді похилих пагорбів.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Донецька обл., с. Білокузьминівка.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н20 (Маріуполь – Слов’янськ). У південній частині Краматорська по вулиці Часовьярській в напрямку села Семенівка. Далі прямувати Семенівка – Білокузьминівка, по головній якої – до повороту на греблю, розташовану поруч з крейдяним оголенням.
Громадським автотранспортом. що прямує з Краматорська на Часів Яр до Білокузьминівка, а потім до скельної гряди, розташованої в декількох хвилинах ходьби на північ.