Вище жіноче училище в Маріуполі

Історія

Північно-західний фасад Вищого училища для дівчаток в Маріуполі Північно-західний фасад Вищого жіночого училища в Маріуполі

Історія вищого жіночого училища в Маріуполі почалася 25 червня 1912 року з ухвалення закону про перетворення міських училищ на вищі початкові, що стало черговим етапом реформування системи освіти країни для забезпечення отримання повної середньої освіти представниками обох статей. Точну ж дату будівництва будівлі на нинішній Митрополитській 42 для жіночого вищого училища, у зв’язку із зникненням міського інвентаризаційного архіву у вогнищі Другої світової, поки може бути визначена лише умовно – початок ХХ століття.

На здобуття повної початкової освіти в даному навчальному закладі могли претендувати дівчинки 10 – 13 років службовців, міщан і заможних селян як мінімум маючі початкову освіту (однокласне початкове училище або вдало пройшли вступний іспит). Чотирирічний курс включав словесність, закон божий, мови, математику, фізику, історію, географію, природознавство, малювання, креслення, спів, фізичні вправи.

Після успішного складання випускних іспитів з іноземних і стародавніх мов випускниці училища отримували право вступати до вищих навчальних закладів, а так само можливість в процесі навчання отримати свідоцтво про закінчення курсів рахівників.

Ризаліт центрального фасаду Вищого жіночого училища в Маріуполі Центральний вхід Вищого жіночого училища в Маріуполі

Після більшовицького перевороту 1917-ого процес навчання тих небагатьох учениць, які ще залишалися в розореному оскаженілим люмпеном місті тривав до січня 1920-ого, коли училище було закрито разом з учительським курсами при ньому у зв’язку з не вписуванням в формат нової країни рад. Існує припущення, що в період інтербелуму в цих стінах знаходилася школа.

Що розташовувалося в вцілілій будівлі відразу після закінчення бойових дій – невідомо, але 1962-ого сюди вселилася школа глухих (пізніше перейменована в інтернат для погано чуючих діток), для якої пізніше було побудовано спеціальне приміщення на північному заході Центрального району, на вулиці Калиновій (Осоавіахіму) 11.

Розкішний особняк в самому центрі на початку 1980-х влада вподобала для розміщення адміністративної частини Маріупольського медичного училища (створено в 1930-му), яке після здобуття Україною незалежності в 1991-ому було перекваліфіковано в медичний коледж, існуючий тут і донині.

Архітектура

Північно-східний фасад маріупольського медичного коледжу Північно-східний фасад маріупольського медичного коледжу

Двоповерховий цегляний прямокутний периметр з більш пізньої прибудовою з боку двору і ризалітом колишнього центрального входу є типовим представником адміністративної будівлі початку ХХ століття в стилі класицизму – з мінімальним декором і раціональністю використання коштів та простору.

З оформлення варто відзначити двобарвну кладку (червоний – основний, білий – елементи обробки, виконані методом фігурної кладки). З декору варто відзначити кутові пілястри (нижній ярус стилізований під машикулі), широкі лиштви прорізів із замковим каменем на чолі (перший поверх) і без (другий), профільований між’ярусний і лобовій карнизи стилізовані під аркатуру, міжвіконні пілястри з нішами, ризаліт з балконною балюстрадою другого поверху плавною лінією вбудований в центр основного об’єму будівлі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 42.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М14 (Одеса – Мелітополь – Маріуполь – Новоазовськ) або Н20 (Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь), які проходять через центр міста. Далі Куїнджі – Митрополитська, в центральній частині якої розташована будівля Вищого жіночого училища.

Громадським транспортом до Маріуполя, потім – в центр міста (зупинка “Драмтеатр”, від якої спуститься один квартал до Митрополитської, в кварталі по якій по парній стороні розташована будівля медучилища.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті