Манявське лісництво

Історія

Заказник Комарники Манявського лісництва Заказник Комарники

Сотні мільйонів років тому тут вже існувала гірська гряда, іменована істориками як Прокарпати. Потім мезозой практично зрівняв її в рівнинне плато, щоб всесвітній Тетіс на довгі тисячоліття вкрив його в своїх обіймах, формуючи багаті осадові товщі. З відступом світового океану і зміною земного рельєфу в зв’язку із підняттям Українського кристалічного щита, на його західній околиці почали проступати контури майбутніх Карпат.

Гори, що рясніють безліччю кришталево чистих струмків і річок били населені з давніх-давен, хоча перші збереджені документальні згадки про народ “склавинів”, що населяли західну територію сучасної України належать перу візантійського історика Прокопія Кесарійського (500 – 565).

Внаслідок переселення народів кінця I тисячоліття н.е., через ці землі пройшли незліченні племена, мігруючи Євроазійськім континентом (в тому числі білі хорвати, які змінили своєю прописку на балканську) – старі, порослі лісами Карпати служили зручним місцем перевалу між сходом і заходом.

Поклінний хрест в заказнику Манявський скит Поклінний хрест в Манявському лісництві

Безжальний каток татаро-монгольської навали на землі Київської Русі змусив слов’янські племена в пошуках порятунку бігти на захід, в багаті дичиною і прісною водою гори. Так в районі Маняви (хоч пам’ять про це зберегли лише народні перекази) вже в першій половині XIII століття з’явилися монахи з пограбованого Києво-Межигірського монастира, які заснували тут скит і селище десь між Манявою та Бойками.

Періодичні набіги турецько-татарських загонів, що не обходили своєю увагою і багаті карпатські селища, спустошили українську землю на довгі три з половиною століття – обитель разом із поселенням в урочищі між трьох гір майже припинили своє існування (хто був убитий, а хто – рятувався втечею за горами).

На початку XVII століття православна церква знову взяла Манявський землю під свій захист, коли з відродженням монастиря, зажевріле життя і в селище по сусідству. Адже потік паломників, в тому числі з числа української та польської вищої аристократії, до святих місць не припинявся, чому значною мірою сприяли легенди про чудеса Блаженного каменя і цілющих вод водоспаду. І чим сильнішою і багатшою ставала обитель, яка в 1620-му отримала від Константинополя статус ставропігії, тим більше численним ставало селище поруч з ним.

Річка Манявка однойменного лісництва Річка Манявка

Однак навіть після ліквідації монастиря новою австрійською владою в 1785 році селище в Манявському лісовому урочищі з трьох боків підперезаному горами продовжило своє існування, переживши і Австро-Угорщину (1772 – 1918), і Першу світову (1914 – 1918), і Польську республіку (1919 – 1939). Уже з 1836 року, коли український етнограф і фольклорист Іван Вагилевич (1811 – 1866) відвідав його в дослідницьких цілях, будучи де-факто історичним об’єктом.

З кінця Другої світової, борючись вже проти червоних рад (з 1944-ого на горі Малиновиці працювала підстаршинська школа Української повстанської армії), зберігаючи самобутні традиції Бойківщини в очікуванні дива повернення української незалежності.

При цьому з відродженням обителі як об’єкта культурної (з 1981 року – філіал Івано-Франківського краєзнавчого музею), а потім духовної (з 1998 року – монастир) спадщини, Манявське урочище в складі трьох складових з різними офіційними статусами (“Скит”, “Комарники” та “Водоспад”) стало об’єктом паломництва як любителів природи, так і православних вірян з усієї куточків України.

Архітектура

Заказник Манявський скит Манявський заказник

Лісовий заказник державного значення “Урочище скит Манявський”, створений в 1982 році, займає площу 362га, включаючи весь комплекс монастиря зі скитом, а також Блаженний камінь. Його зелене оздоблення складають ялівці, смереки, буки, а так само одна з трьох ділянок зростання модрини польської на території України.

Знаходячийся в шести кілометрах від скиту геологічний пам’ятник природи державного значення “Водоспад Манявський” був утворений на площі в 2 га як флішовий продукт еоцену в 1972 році. Він має висоту вісімнадцять метрів, що належать до Скибової зоні Карпатських гір, а його витоки лежать у Виговський свиті віком 40 мільйонів років.

Включений до складу Манявського лісництва в 2004 році заказник місцевого значення Комарники займає площу 175га. Основний фонд його флори складають високогірні (1100м над рівнем моря) буковий та смерековий праліси віком близько двох століть. До складу входять гори: Комарники (1030м н.р.м.), Малиновиця (1200м н.р.м.) та Цикит (1190м н.р.м.), що оперізують Маняву.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Івано-Франківська обл., с. Манява.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р38 (Богородчани – Гута). Далі Солотвино – Маркова – Манява. Село розташоване в оточенні однойменного лісництва.

Громадським транспортом до села, а потім через річку Манявку або уздовж по трасі до заказників.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Манявське лісництво на мапі

Обговорити статтю в спільноті