“Аванпост християнства”, як його називали сучасники, за всю його вісімсотрічну історію бурхливу історію вороги змогли захопити лише тричі (в 1393-ому війська князя Вітовта в наслідок заколоту місцевого гарнізону, поляки в 1434 році та турки переважаючими в шістдесят разів силами в 1672-ому) – неймовірна статистика навіть для гарно вибудованих з дотриманням всіх новітніх фортифікаційних технологій споруд. Але людські сили майже безсилі перед генієм творіння Божого.
І дійсно, лише небеса могли вигадати та створити таку унікальну лінію оборони – серед розлогих долин майже острів з’єднаний із “великою землею” лише вузьким перешийком мосту, а навкруги глибокий каньйон в оточенні стрімких скель. Звичайно подарунок небес людська наука доповнила своїми винаходами (три лінії оборони, велична фортеця на підступах та шлюз на річці Смотріч), що зробило Камянець-Подільський майже недосяжною ціллю.
Деякі з самовпевнених ворогів, беручи до уваги або ні ці факти, все ж так намагалися штурмувати фортецю і перешийок або сподіваючись на вдачу брали її в облогу, але марно. Однак турецькі правителі завжди відрізнялися здоровим глуздом та вмінням правильно розраховувати свої сили та тверезо оцінювати можливості свого супротивника…
Ретельно підготований похід проти Річи Посполитої 1621 року після торічної її нищівної поразки під Цецорою майже гарантовано мав принести Осману ІІ Поділля на золотій тарілці. Але, як стверджують легенді, попередній огляд Кам’янця іззовні привів ватажка турецько-татарського війська у великий розпач — з жахом він кинув клич в небеса “Хто будував це місто-фортецю?”. І відповіддю йому було “Аллах будував!” Довгі роздуми, і войовничий султан виніс свій остаточний вердикт: “Якщо Аллах будував — лише Аллах і зможе взяти”. В лічені години вся незліченна орда розтанула у серпанку вечірнього туману.
Чи правда то було, чи ні — напевно вже не скаже ніхто, але офіційні документи не заперечують цю версію. Тому хто вірить в дива або здоровий глузд охопленого марнославством розуму можновладців, той може брати її собі на озброєння, як доказ перемоги добра над злом. А скептики — потішаться ще однією красивою вигаданою історією.