Замковий (Турецький) міст Кам'янець-Подільського

Історія

Замковий міст з боку Старого міста Кам'янця-Подільського Замковий міст до Кам'янець-Подільської фортеці

Високе плато в петлі річки Смотрич – батьківщина одного з найбільш захищених середньовічних європейських міст – Кам’янця-Подільського (старої його частини). А вузький перешийок, що з’єднує його з Великою землею, де насилу змогли б розминутися двоє верхових, та під охороною потужної цитаделі зробив його і зовсім неприступним.

Саме ця дорога життя, що служила в мирний час головною транспортною артерією міста, якою йшла жвава торгівля, а у воєнний – останній оплот захисників, була однією з найбільш стратегічно важливих складових захисної лінії Кам’янця. Тому вже в ХI столітті, тоді ще дерев’яна, багатосекційна магістраль стає постійним предметом опіки міської влади. Завдяки своїй тодішній архітектурі (кожна з його секцій могла бути ізольована) Замковий міст не раз вставав останньою перешкодою на шляху атакуючих військ супротивників.

Звичайно з розвитком військово-оборонного мистецтва, не втративши своєї актуальності, він стає предметом численних перебудов і реконструкцій. Так, імовірно після пожежі на межі XIIXIII століть, що знищила всі дерев’яні замкові укріплення, міст стає кам’яним, набуваючи риси, характерні для мистецтва мостобудування раннього Середньовіччя: арочна конструкція, багатопролітність (вісім), невелика ширина.

Турецький (Замковий) міст Камнец-Подільського Замковий (Турецький) міст Кам'янець-Подільського

У ХV столітті для посилення цього ключового вузла оборони з боку Кам’янець-Подільської фортеці, що охороняє підступи до міста на Великій землі, була споруджена Надбрамна кругла в плані вежа, яка декілька відстояла від основного комплексу моста – з’єднання відбувалося за допомогою підйомної дерев’яної секції.

Після розгромної поразки в ході турецько-польської війни (1672 – 1676), місто опинилося в руках Османської імперії. Нові господарі Кам’янця починають активно проводити модернізацію його під свої потреби, в ході одного з етапів якої Замковий міст під ім’ям Турецького позбавляється своєї аркової багатосекційної конструкції (арки і відстань між прольотами було закладено) і облаштовується облицювальним обрамленням з обох сторін. До того ж з боку міста для його посилення були споруджені оборонні стіни, частина з яких збереглася й дотепер.

Наступне перетворення транспортної магістралі між старою і новою частиною Кам’янець-Подільського пов’язана вже з XIX століттям, коли в ході поступового обвалення облицювальних плит міст знову настійно зажадав уваги до себе адміністративної влади міста. Так в ході реконструкції його стіни були посилені ескарпом, що призупинило його руйнування, а також для полегшення вертикального навантаження Надбрамна башта з боку фортеці – розібрана.

Продовжуючи виконувати функції сполучної транспортної ланки ще понад століття вже знову Замковий міст, не розрахований під таке всезростаюче навантаження, поступово почав руйнуватися. Для збереження найдавнішого пам’ятника мостобудування України транспортне сполучення по ньому було заборонено на початку 2000-х років.

Архітектура

Замковий міст з боку Кам'янець-Подільської фортеці Замковий міст біля Кам'янець-Подільської фортеці

Нині Замковий (Турецький) міст являє собою єдину багатопролітову конструкцію з водопропускною секцією (перепад б’єфів дев’ять метрів) в центральній частині, протяжністю вісімдесят вісім метрів. Ширина його підошви сягає дев’яти метрів, а верхньої частини, що піднеслася над рівнем річки на двадцять сім метрів (з півдня) і сімнадцять (з півночі), – шести з половиною.

Південна стіна колишньої найбільш жвавой транспортній артерії Кам’янця посилена позитивним ухилом різного характеру, що стосовно північної – то її міцність забезпечена ескарпами і численними нашаруваннями типу контрфорсових опорних конструкцій.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Замкова (між вул. Папаніна і вул. Старобульварною).

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яка по місту проходить вулицею Леніна і проспектом Грушевського до повороту на вул. Князів Коріатовичів, що в Старому місті переходить у вул. Троїцьку, а потім у вул. Старобульварну. Або трасою Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до села Товсте, звідки по Р24 (Товсте – Кам’янець-Подільський) Орнинским шосе до вулиці Папаніна, що виходить до Кам’янця-Подiльської фортеці, поруч з якою знаходиться Замковий міст.

Громадським транспортом залізницею до Кам’янець-Подільського, а потім маршрутним таксі в Старе місто. Кінцева маршруток на вул. Старобульварній поруч з Замковим мостом.

Виктория Шовчко