Історія
Будинок з гастрономом в Маріуполі
Коли в кінці XIX століття Маріуполь переживав свій економічний бум пов’язаний з вдалим збігом кількох факторів (приєднання до залізничного сполучення, розвиток порту, золото українських полів, будівництво заводів “Нікополь” і “Російський Провіданс”), внаслідок соціально-економічного розвитку міста з кожним роком збільшував середній та заможній прошарок його жителів, які з часом ставали все більш вимогливим до проведення свого дозвілля.
Попит завжди народжує пропозицію, і тому в гирлі Кальміусу, майже поруч із шумною Базарною площею, десь в той же час було засновано розважально-дозвільний центр, де поважні гості могли випробувати свою вдачу в азартних іграх на гроші — тут крутилося швидке рулеткове колесо, чувся шелест гральних карт, стукали більярдні шари та потріскували перекочуючись у мішечку бочонки лото. А ще можна було просто провести вечір в гарній компанії за бокалом пива або бузи.
Західний фасад будинку з гастрономом по Миру 22
Гральні приміщення розташовувалися серед затишної зелені невеличкого скверу вздовж центральної вулиці, що відходила від Харлампіївського собору та плавно піднімалася вгору по пагорбу. Квартал вважався одним із найпривілейованіших завдяки вдалому місцерозташуванню. Крім того його південно-західний кут замикав власний будинок співвласника суднохідної компанії Емануїл Спиридонович ді Поллоне, що за сумісництвом виконував роль віце-консульського представництва Італії та Австро-Угорської імперії.
Однак все це розкішне життя рухнуло по волі червоного люмпена, який зі зброєю в руках захопив Східну Україну в 1920-ому, встановивши диктатуру пролетаріату. Розважальні заклади зачинилися — в країні рад азартні ігри офіційно вважалися проявом “буржуазної розбещеності”, хоча фактично для своїх вони продовжили своє існування у вигляді закритих клубів. Сквер спорожнів.
Північний фасад будинку азовстальців по Миру
Приблизно десь в середині 1930-х на місці скверу вирішено було побудувати житловий фонд для нової еліти – робітників будуючогося заводу “Азовсталь” з використанням першого його ярусу для торгових потреб. Роботи продовжувалися протягом кількох років і були закінчені до початку Другої світової війни, яка прийшла в Маріуполь восени 1941-ого.
У повоєнні радянські роки вдало розташована кутова будівля по нинішньому Миру 22 слугувала осередком торгівельно-сервісного обслуговування жителів міського центру — тут на першому поверсі містився центральний гастроном з торгівлі кулінарією та сільгоспродуктами, а поруч розташовувалася перукарня, де господині могли зробити модну зачіску. Верхні так і продовжували відносилися до житлового фонду підприємства.
З плином часу, коли ресурс післявоєнних репарацій та помочі зійшов нанівець, економічний сплеск країни рад почав згасати, щоб перейти в стагнацію. Від колишнього достатку полиць гастроному лишилися лише майстерно намальовані на фанері ковбаси, сири, екзотичні фрукти та солодощі, а фактично тут можна було знайти лише гірки однакових консервів.
Еркер будинку по Миру 22
Після розвалу союзу ніжній торгівельний поверх опинився, як і верхні, в приватних руках з тією лише різницею, що на відміну від господарських квартир в елітному центрі так і лишився в нежитловому фонді. При цьому відкритий ринок нерухомості дозволив їм час від часу міняти своїх господарів.
Архітектура
Кутова чотириповерхова будівля з колишнім гастрономом представляє собою простий г-подібний об’єм в стилі радянського конструктивізму з елементами еклектичного декору, що височіє на перетині проспекту Миру та вулиці Харлампіївської.
При загальній простоті ліній архітектурні акценти сконцентровані в кутовій частині у вигляди триярусних еркерів на відстані трьох вікон від кута, які вінчають стилізовані глухі напівкруглі вежі, аркада на парних круглих стовпчиках доричного ордеру, декоративні вазони в аркових прольотах виділяють будівлю на фоні прилеглої міської забудови. Доповнюють загальну картину широкий фриз із дентікулами, профільований лобовий карниз та горизонтальне членування вирішине простими карнизами.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 22.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М14 (Одеса – Мелітополь – Маріуполь – Новоазовськ) або Н20 (Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь), які проходять крізь центр міста. Далі проспектом Миру. Будинок із гастрономом знаходиться по парній стороні між Драмтеатром та ДТСААФом.
Громадським транспортом до Маріуполя, а потім – в центр міста (зупинка “Драмтеатр” / “ДТСААФ”). Від Театрального скверу чи Тресту по парному боку вулиці до будинку азовстальців.