Снятинська ратуша

Історія

Ратуша в Снятине Снятинська ратуша

Снятинську історію почали писати жвавим перестукітом копит конів, блиском начищених обладунків та брязкотом зброї ще римські легіонери десь в ІІ столітті, які два століття вважали ці землі периферією своєї великої Римської імперії. Хоча до появи міста на документальних сторінках пройде ще без малого дев’ять довгих віків (Іпатіївський літопис 1158 року). В той же час Снятин згадується в джерелах сусідніх держав, в яких власником волосного центру зазначається боярин при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла (1130 – 1187), видатний воєначальник Костянтин Сірославич.

Нашестя орди зі сходку в середині ХІІІ століття нанесло землям України такий потужний удар, що оговтатися вони не змогли і через століття. Це використали на свою користь угорці та поляки, які раз у раз намагалися підкорити Покуття. Після довгих спроб в 1349-ому приборкати український супротив польському королю Казиміру ІІІ (1310 – 1370) все ж таки вдалося, що забезпечило місту старостинський статус з розміщенням воєводства та біскупства з підпорядкуванням усіх галицьких земель між Дністром та Прутом, але достеменних відомостей про будівлю, де містився адміністративний центр, не збереглося.

Годинникова вежа магістрату Стянину Годинникова вежа снятинського магістрату

З отриманням Магдебурзького права з рук Казимира IV Ягеллончика (1427 – 1492) Снятин став повноцінним містом європейського зразка, тому маловірогідно, щоб його центр не був прикрашений традиційною ратушою в якомусь вигляді, хоча документи про це і не згадують. Тоді ж все староство було повністю передане в розпорядження магнатів Потоцьких.

Три буремних століття під владою польської корони, які супроводжувалися чисельними українськими повстаннями проти шляхти, магнатів та їхньої адміністрації, татарськими набігами, нападами молдавських господарів, мало що лишили від стародавньої забудови прикордонного міста. Тому ніяких відомостей про перші адміністративні будівлі в архівах не збереглося.

Перша згадка Снятинської ратуші відноситься до 1790 року, коли місто вже перейшло під владу Габсбургської монархії, за часів якої край та його центр зокрема стали повноцінною частиною європейської спільноти, переживши бурхливий розвиток промислово-економічної сфери завдяки надходженню великого обсягу інвестицій від німецьких бюргерів Нассау, Баварії, Бадена, Вюртембергу.

Центральний фасад снятинської ратуші Центральний фасад ратуші

Справа до будівництва нової мурованої ратуши на її стародавньому місці у австрійської влади в особі бургомістру Снятину, Титуса Нємчевського, дійшла лише в 1861 році, хоча на той час проект архітектора Йосифа Шрейбера з Чернівців реалізованний за допомогою міського будівничого Антона Беркибув в значно обмеженому обсязі (лише південно-східна частина). Канонічне ж європейське адміністративне серце з’явилося в центрі міста лише сім років по тому, хоча годинникова вежа в той час і не була такою високою.

Окрім символічного змначення годинникова вежа ще служила практичним соціальним цілям – периметр її балкону використовувався в якості спостережного пункту міською пожежною командою.

І хоча ратуша вже сорок років, як була побудована та активно використовувана для проведення громадських зборів різних рівнів, але роботи з внутрішнього оздоблення тривали і вона рахувалася в недобудовах.

Південно-східний фасад будівлі магістрату в Снятині Південно-східний фасад будівлі магістрату

Підхльоснула закінчення проекту жахлива пожежа, яка розпочалася з вини одного з місцевих жителів і тривала тиждень, бо сильний вітер не дозволяв згасити полум’я чисельним пожежним бригадам, в тому числі з Коломиї та Чернівців. Тоді вигоріло біля двох сотень подвір’їв північно-західної частини аж до цвинтаря. Пришвидшення робіт, і 17 квітня 1906 року Снятинська ратуша нарешті була офіційно відкрита.

В сорока чотирьох кімнатах на трьох поверхах магістрату окрім чиновницької братії вистачало місця і пожежній команді, і школі, і суду, і радницьким колегіям, і тюрмі… Причому перехід під владу Польської республіки в наслідок розділу українських земель після Першої світової війни 1914 – 1918 років мало що змінив, хіба що шкільні класи зайняла польська бурса.

Радянська окупація українських земель, як наслідок розпочатої Москвою та Берліном Другої світової війни 1939 – 1945 років, привело в ці стіни одну з частин військових формувань «червоних». Але невідповідність їх загальним вимогам (в центрі міста на очах у допитливої публіки, без плацу та полігону) змусило в 1954-ому владу передивитися це своє рішення, і спорожнілі приміщення віддали культосвітньому училищу, яке готувало музикантів, співаків, танцюристів та бібліотекарів. Причому чотири роки після переїзду сюди освітнього закладу в будівлі був проведений капітальний ремонт із заміною дерев’яних конструкцій, а в 1978-ому частину зручних приміщень віддали в розпорядження відділення Чернівецької спілки сліпих.

Ренесансний декор вежі снятинської ратуши Ренесансний декор вежі ратуши

Після відновлення Україною незалежності в 1991 році Снятинська ратуша повернулася до виконання своїх безпосередніх адміністративних функцій, назараз в її просторих приміщеннях плідно працюють мерія, різні міські установи та ціла низка музеїв (визвольних змагань імені В. Андрусяка, бібліотека М. Бажанського, культури і книги Покуття).

Архітектура

Триповерхова будівля з домінантою годинникової вежі на розвилці вулиць Т. Шевченка та А. Лотоцького представляє собою цегляний тинькований (раніше вежа-надбудова була «під камінь», що надавало їй природності) прямокутний периметр з двома симетричними невеличкими крилами з південно-західного боку виконаний в стилі ренесансу.

Фасади монументальної споруди по першому поверху прикрашені французькими рустами, другому та третьому – декоративними брівками (верхнього на консолях), простими лиштвами та табличками підвіконного простору. Горизонтально споруду членують профільовані карнизи та розташовані вздовж фризу прямокутні слухові вікна. Бокові ризаліти прикрашені балконами на другому поверсі за кованими ґратами, а центральний – високими арками вікон в архівольтах на імпостах та трикутним фронтоном в фільонках.

Вежа снятинського магістрату Вежа магістрату

Особливої уваги заслуговує чотириярусна годинникова вежа заввишки 25,85м (від мауерлату), два нижніх поверхи якої декоровані рустованими кутовими пілястрами та невеличкими арковими вікнами, широкий фриз багато прикрашений віньєтками з коронованим гербом міста, ліпним рослинним гірляндами та кутовими орлами в променях сонця відкреслює годинниковий ярус прикрашений кутовими пілястрами з листом аканту в капітелі та карнизом великого виносу на дентикулах з трикутними фронтонами, верхній – відкрита аркова галерея в архівольтах на імпостах із замковим каменем. Вінчає споруду складнопрофільне завершення з переходом та флюгером начолі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Івано-Франківська обл., м. Снятин, вул. Шевченка, 70.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н10 (Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці), яка через Снятин проходить повз ратушу.

Громадським транспортом до Снятину, потім – три квартали міським до ратуші, що знаходиться поруч із місцевою районною адміністрацією.

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram