Історія

Хоча історія невеличкого містечка у підніжжя величних Карпат почала лягати рівними рядками рукописних фактів на пожовклі сторінки літописів лише в середині XV столітті в якості маєтностей Яна з Бучачу (1400 – 1454), народний поголос стверджує, що перші українці заснували поселення на цьому місці ще за язичницької доби, на що опосередковано вказує етимологія його назви.

За давністю часів та тривалої московської окупації з переписуванням всіх наявних історичних документів визначити, коли саме в Богородчанах з’явилася перша православна святиня неможливо. Однак станом на кінець XIX століття майже в самому центрі існував дерев’яний храм Пресвятої Тріїці, в якому зберігався золочений іконостас Манявського скиту (нині входить в експозицію Львівського музею українського мистецтва).

Важкі наслідки Першої світової війни, і лише в 1930-ому за ініціативи єпископу Станіславійського Григорія Хомишина (1867 – 1945) в містечку його ж турботами (майбутній мученик греко-католицької церкви надав землю та виступав фундатором) був освячений наріжний камінь майбутнього собору поруч з тією самою дерев’яною Троїцькою церквою.

Храм, зводився за проектом талановитого львівського архітектора Євгена Васильовича Нагірного (1885 – 1951) чотири роки, і після освячення в 1934-ому став однією з головних уніатських святинь Прикарпаття завдяки унікальності своєї символічної архітектури, за зразок якої були взяті зразки світової класики (константинопольський Софійський собор та римська базиліка святого Петра). Мабуть саме завдяки цьому доля перетнула його шлях з життям багатьох видатних греко-католицьких церковників першої половини ХХ століття (Іван Пятишевський, Костянтин Білинський, Зиновій Киселевський).

Але нести слово Боже церкві Івана Богослова довелося не довго – розв’язана Москвою та Берліном Друга світова війна 1939 – 1945 років і радянська окупація призвели до її зачинення в 1952-ому з переобладнанням під склад. Причому страх неосвіченого червоного люмпену перед святими стінами виявився на стільки великим, що підняти свою руку на храм він не зміг. Втім задля візуальної нейтралізації як домінанти міської забудови рішенням місцевої адміністрації перед центральним фасадом з’явилася убога двоповерхова будівля радянського торівельного центру.

На порозі краху радянського тоталітаризму, коли його атеїстичний пил згас в сірій буденності тотального дефіциту та зубожіння, богородчанська громада відвоювала собі право на богослужіння в стінах рідного храму – в 1990 році місцева радянська адміністрація відчинила двері святині, а вже за рік (15 жовтня 1991-ого) в незалежній Україні ці права були юридично оформлені.

З тієї пори під опікою греко-католицьких порохів церква Івана Богослова, що належить до Івано-Франківської єпархії, розквітає рік від року (в 1990-х зроблене тинькування зовнішніх фасадів, протягом 2000-х відновлені та розписані внутрішні інтер’єри). До того ж 25 вересня 2016 року сталася знакова подія – повернення чудотворного образу Богородчанської Божої Матері (копія, оригінал знаходиться в польському Кобєлові).

Архітектура

Чотиристовпна цегляна базиліка головного греко-католицького храму Богородчан з шестиколонним портиком доричного ордеру центрального входу є окрасою центральної частини містечка. Її еклектичний образ з ухилом в необароко по зовнішніх фасадах від початку був не тинькований і тільки після повернення в 1990-х сакральної суті отримав свій сучасний вигляд.

Прикрашена високими вузькими віконними арками, контрфорсами, балконом на портику за тонкими балясинами парапету у доповненні тонких штрихів обвідки, головний зовнішній акцент перлини зосереджено на верхній частині піднесеним куполом з круглими світловими віконцями на високому світловому барабані, маленькими пологими шоломоподібними куполами на кутах, величними бароковими декоративними фронтонами та сигнатуркою під хрестом, що візуально спрямовують силует у вир.

Багатий внутрішній розпис зі святими образами та витончені вітражі лише підкреслюють чотири монументальні опорні колони купольного барабану на високих стилобатах, а сім нехарактерних колон захристії символічно відповідають за кількістю святим таїнствам. Окрему увагу привертає образ Богородчанської Божої Матері, урочисто прибраний рушниками на простій тринозі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Івано-Франківська обл., смт Богородчани, вул. Тараса Шевченка, 70.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів), яка через Богородчане проходить повз церкву Івана Богослова.

Громадським транспортом до автостанції Богородчан, яка розташована в двох кварталах по вул. Шевченко від греко-католицького храму.