Історія
Затишна вілла в характерному для австрійських заможних родин кінця XIX – початку XX століть архітектурному стилі міської забудови, що візуально відокремлена від місцевої головної вулиці Делятина (за сумісництвом відрізку автошляху Мукачеве – Івано-Франківськ – Львів) рядом струнких туй, вперше з’являється на сторінках документальної історії в якості резиденції власника місцевої адвокатської контори, члена Української радикальної партії Миколи Гнатовича Лагодинського (1866 – 1919). Свого часу ця видатна особистість зробила чимало добрих справ для галицького суспільства зокрема і України загалом: за його сприяння створено осередок Сокільсько-січового руху, він очолював повітові філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Руська бесіда», але головне – був одним з ініціаторів Акту злуки ЗУНР і УНР.
Саме в цьому будинку в 1903-ому народилася його донька Ярослава, пізніше широко відома в українських культурних колах під псевдонімом Леся Верховина, як талановита майстриня метафорично-психологічного слова в різних літературних жанрах. Вона за неповні тридцять три роки свого короткого, але яскравого життя пройшла довгий творчий шлях, який багато хто невзмозі подолати за чисельні десятиліття, та залишила у спадок надактуальні донині чисельні журнальні статті, п’єси, оповідання та науково-літературні праці.
Саме в конторі її батька в 1906-ому з’явився на стажування в якості помічника адвоката Іван Юрійович Семанюк (1874 – 1927), вже почавший свій паралельний шлях на літературній ниві як Марко Черемшина. Він з родиною Лагодинських ситуативно проживав в цьому вишуканому будинку під час своєї роботи в Дилятині, а після, з великим досвідом не тільки юридичної практики, а й українського націонал-патріотичного виховання у свого патрона – перебрався до Снятину «на вільні хліба».
Сім’я ж Лагодинських володіла садибою до приходу «совєтів» в липні 1944 року. Останнього півроку в ній проживала 14 річна єдина внучка Миколи Лагодинського, донька Лесі Верховинки, Оксана, котра чудом врятувалася від нахабного російського офіцера. Дівчина згодом з дядьком виїхала спочатку в Австрію, а потім перебралася до Америки, де в Чикаго прожила довге, цікаве життя: здобула ступінь доктора слов’яністики Ілінойського університету, виховала дев’ятеро дітей. Померла Маслянко-Роздольська 26 липня 2022 року в Чикаго.
Розпочата Москвою та Берліном найкривавіша та найрувніша в новітній історії Друга світова війна 1939 – 1945 років пощадила делятинський меморіальний будинок, але окупаційна влада «советів», яка зі згоді світових «демократій» отримала повний контроль над всією українською землею, привласнила колишній особняк без приділення належної уваги в контексті його історико-культурної цінності.
В радянський період в цих стінах розміщувалися різні установи, час від часу діяла невеличка експозиція, крім того приміщення служили місцем приписки пересувної літературної виставки Марка Черемшини, основи яких були закладені в 1957-ому членами місцевого літературного гуртка. З 1961 року тут діяв музей М. Черемшиини під опікою школи та спілки письменників України, але з деградацією чергової московської імперії під червоними прапорами його діяльність практично припинилася.
Пройде без малого шість десятиліть… тоталітарний кремлівський Союз почине в Бозе, Україна нарешті відновить свою вистраждану та вимріяну багатьма поколіннями незалежність в 1991-ому. Разом з нею делятинський зберігач історії ненадовго отримав відродження життя. Проте через економічну нестабільність кінця 1990-х років його фінансування та функціонування припинилося, довготривалий період адаптації відкладе здійснення мрії місцевого активіста Андрія Мисюка про влаштування повноцінного Краєзнавчого музею з пам’ятною кімнатою Марка Черемшини аж до кінця 2012-ого.
Лише після того як в бюджеті були винайдені достатні для капітального ремонту будинку №247 кошти та проведені всі належні правовстановлюючі та реставраційні заходи, музей відновив свою діяльність. Довгоочікуване відкриття Делятинського краєзнавчого (саме під таким ім’ям він відтоді фігурує в офіційних реєстрах) відбулося 16 вересня 2012 року. Завдяки оновленій музейній експозиції та значному розширенню експозиційних площ місцева історія предстає перед відвідувачами у більш об’ємній та багатогранній формі, хоча процес розбудови та оновлення музею тримає досі. Зараз цей символ єднання минулого та майбутнього Буковини надихає на нові звершення сучасних творців, а сама вілла з кожним роком виблискує все більш яскравим та багатогранним сяйвом справжнього діаманту в короні крайового культурного життя.
Архітектура
Витончено-затишна, не дивлячись на близькість магістралі, садиба Лагодинського представляє собою складнопрофільний різнооб’ємний периметр, поверховість якого варіюється від одного до двох, а центральний фасад прикрашають два стилізованих під вежі ризаліти з ґанком між ними та дерев’яною ж терасою з боку двору, де колись був пишний сад.
Головний архітектурний акцент будівлі зосереджений на центральному фасаді, що підкреслений профільованими віконними лиштвами з фільонками підвіконного простору, пологими арками та трикутниками сандриків (розірваними на ризаліті праворуч), французьким рустом, балконом на консолях, кутовими лопатками, ширинками фризу та ліпними елементами. Окремого слова заслуговують різьблені дерев’яні елементи ганку, тераси, кронштейнів даху великого виносу та посилювальних конструкцій.
Музей
Велика експозиція Делятнського краєзнавчого музею не тільки розповідає закарбовану в артефактах історію Прикарпаття з його самобутніми традиціями, а й переносить в ті далекі часи, коли ці землі були частиною могутнього Галицько-Волинського князівства і раніше, від кам’яних знарядь праці далеких пращурів до традиційного одягу, який і сучасна молодь одягає на великі свята і зараз. Окреме місце займають старовині ікони, частина іконостасу церкви із зруйнованого села Луг.
Безцінним скарбом є фонд відродженого художника Остапа Васьківа.
В колишній адвокатській конторі влаштовані експозиції, пов’язані з творчістю і життям Марка Черемшини, як одного з найвидатніших літературних діячів Галичини початку ХХ століття, а також відтворений кабінет власника садиби, видатного українського політичного діяча Миколи Лагодинського.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Івано-Франківська обл., смт Делятин, вул. 16 липня, 247.
Як дістатися
Автотранспортом шляхом Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів) до Делятина, майже в центрі якого вздовж нього розташована будівля місцевого краєзнавчого музею.
Громадським транспортом до центра Делятина, а потім в південному напрямку до вілли Лагодинських.