Історія
Думка про збереження унікальної природної перлини Карпат в районі сучасної Яремчі виникла ще за часів австрійського владарювання в рамках масштабного нормативно-правового акту «Уставу про ліси» підписаного 1 січня 1853 року, але в практичну площину за імперії так і не перейшов. Навпаки, за створеного контролюючого органу Галицького намісництва, наявних лісових інспекторів, лісової поліції та законодавчої бази площа лісів скоротилася за півстоліття на дві тисячі гектарів (комерційна вигода затьмарювала здоровий глузд).
Всі турботи та заслуги по збереженню карпатських лісів до Першої світової війни 1914 – 1918 років можна сміливо записувати на рахунок громадських активістів та добровільних об’єднань, в числі яких були А. Новіцький, Ю. Бруніцький, Г. Гонсьоровський, фізіографічна Комісії Академії, Татраньське товариство та Товариство Рібацького (Краків), Товариство Природніков імені Коперника (Львів) – саме їхніми піклуваннями з’явилися заборона австро-угорського уряду на вирубку тисового лісу в районі Княждвору та Чорногори, перші кроки по охороні рідкісних видів тварин та рослин Карпат.
Насправді перший реальний крок до створення природного парка був зроблений в 1921-ому за панування на українських землях Польської республіки, коли Міністерство рільництва та державних дібр обнесло 447 гектарів Чорногори та 94,1 гектарів Княждвору парканом задля створення заповідника, хоча цим і закінчилося – в період інтербелуму інші масштабні природоохоронні заходи тут не проводилися.
З початком Другої світової війни, після радянської окупації 1939-ого, нова влада одразу ж оголосила про створення Чоргогорського (68тис.га) та Горганського (50тис.га) державних заповідників. Бойові дії в Прикарпатті фактично нівелювали це рішення, і до вирішення питання збереження унікальних пралісів повернулася окупаційна влада лише півтора десятиліття по тому реорганізацією Говерлянського лісництва Делятинського лісгоспу в заповідник.
Хоча самостійний Карпатський державний заповідник площею 50,3тис.га нарешті був створений лише в1980-ому, реальні ж роботи з його облаштування почалися лише після повернення Україною незалежності в 1991 году. Так вже за рік на його базі було організоване вольєрне господарство на площі в 5,3га з метою збереження місцевих видів парнокопитних, який пізніше поповнився реабілітаційним центром для врятованих диких тварин та птахів.
Активний розвиток Яремче, як міжнародного туристичного центру, забезпечів і модернізацію головного охоронця її природного надбання, якій на зараз складається, окрім вольєрного господарства, з дев’яти рекреаційних зон та десятка зон відпочинку. Так в 2010-х поруч із вольєрами навколо ставу був облаштований відвочивальний центр в стилі карпатського дерев’яного зодчества із зручними місцями для фотографування та розваг відпочивальників – весь комплекс можна відвідати за невеличку платню, кошти якої ідуть на облаштування та утримання туристичних маршрутів із зонами відпочинку.
Архітектура
Вольєрне господарство Карпатського національного парку розташовується на південно-західній околиці Яремче, як візуальне продовження вулиці Михайла Грушевського. Воно представляє собою витягнутий вздовж однієї лінії цілий ряд різноманітних зон з оглядовими майданчиками, який починається від ставу з дерев’яним відпочинковому комплексом «Ведмежа гора» і продовжується до водоспаду Дівочі сльози.
Береги невеличкого ставу з качками та лебедями по колу прикрашені різноманітними дерев’яними різьбленими елементами в фольклорному карпатському стилі з невеличким парком «Карпати в мініатюрі». Далі праворуч ідуть просторі вольєри з молодими оленями, реабілітаційний центр для диких тварин та птахів, загін оленя, за ним – диких кабанчиків, навпроти останнього розташована оглядова вежа. Навпроти ліворуч серед лісу – річка Жонка з мінеральним (сульфатно-гідрокарбонатно кальцієво-магнієвого типу) джерелом на Грабовому спуску. Далі за бажанням 2,2-кілометровий гірський шлях пролягає до водоспаду «Дівочі сльози».
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. Михайла Грушевського.
Офіційний сайт: Карпатський національний природній парк
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів) до південної околиці Яремче вздовж вулиці Свободи, далі — до кінця вулиці М.Грушевського, звідки починається територія вольєрного господарства.
Громадським транспортом до Яремче, а потім вулицями Свободи — Грушевського до туристично-облаштованої зони Карпатського національного природного парку.