Історія
Залізнична станція Яремче
Нагальним для австрійської влади питання будівництва залізничної гілки Делятин – Яблуниця на початку 1890-х стало після усвідомлення необхідності нарешті транспортно пов’язати отримані більше ста років тому в наслідок розвалу Річи Посполитої українських, відокремлених Карпатською грядою земель з основною територією імперії, тим більше, що на той час почали все чіткіше промальовуватися економічні перспективи туристичного розвитку краю, а також центру постачання якісної деревини та пісковику.
В рамках прокладання колії через Яремче окрім одного з найбільших в Європі аркових віадуків (прольот центральної арки дорівнювався 65м завширшки) 1894 року побудови, в тоді ще селищі з’явилася невеличка власна залізнична станція, через яку в Центральну Європу почали масово вивозити цінну деревину та надміцний ямненський пісковик.
Це на початку ХХ століття розбещена європейська еліта розкуштувала смак солодкого карпатського повітря та кришталево-чистий смак води гірських річок в чарівному антуражі гуцульського села з його збереженими українськими культурно-побутовими традиціями та народними промислами, після чого на станції почали зупинятися дедалі більше пасажирських потягів.
Будинок шляхового обхідника в Яремче
Станційним будівлям, виконані в характерному для залізничних споруд Австро-Угорщини того часу стилі, дивом вдалося встояли під час запеклих боїв Першої світової війни 1914 – 1918 років місцевої локації, хоча вони і отримали ушкодження; саме залізничне сполучення на цьому напрямку зупинилося з-за підриву яремчанського віадуку витікаючими московськими військами в 1917-ому.
Повне відновлення карпатської цієї транспортної артерії чекало своєї черги за Польської республіки довгих десять років, поки гроші на проект не знайшлися у зовсім іншої країни, якій залізниця в цьому напрямку була вкрай потрібна для зв’язку зі своїм сувереном СРСР – 13 липня 1927 року в урочистій обстановці сполучення місцевим залізничним мостом було відкрите вдруге на кошти Чехословаччини (в попередні роки польська влада використовувала тимчасові дерев’яні конструкції).
Залізничний вокзал Яремче
Яремчанські станційні споруди, що були відновлені і з перервою виконували свої безпосередні функції під час інтербеллуму та перших двох років радянської окупації (1939 – 1941), бойові дії Другої світової війни сильно пошкодили. У радянської влади, що з мовчазної згоди світу окупувала Україну за підсумками Ялтинської мирної конференції 1945-ого, гроші на відновлення залізничного сполучення Делятин – Ділове знайшлися лише два роки по тому (рештки старого старого австрійського віадуку просто були розібрані, а їм на заміну прийшли залізо та бетон).
Залізничний вокзал з супутніми спорудами після довгих десятиліть московської окупації та перших важких років відновлення української незалежності після 1991-ого, нарешті в 2010-х дочекався своєї капітальної реконструкції, тому залізничні ворота міста зараз стрічають своїх чисельних гостів з усіх куточків планети, виблискуючи на яскравому гірському сонці новою фарбою.
Архітектура
Залізничних станційний комплекс зведений в традиційному для Австро-Угорщини початку ХХ століття неокласичному стилі між єдиною залізничною колією (в районі вокзалу розгалужується на три з пероном та двома додатковими пасажирськими платформами) та автошляхом Мукачево-Івано-Франківськ. Він складається з безпосередньо вокзалу, будинку шляхового обхідника та колишніх майстерень шляхового господарства (зараз будівля банку).
Майстерень шляхового господарства станції
Вокзал – асиметрична двоповерхова т-подібна в плані споруда з двома парадними фасадами з двома різнооб’ємними кутовими ризалітами (більший в три вікна з півночі та акцентованою центральною частиною з боку центральної міської площі). Його окрасою слугують масивний кутовий та отворів (перший ярус коробових арок) руст, прості лиштви з домінантою замкового каменю прямокутних вікон першого поверху та другого – без, трикутний фронтон з центральним круглим слуховим віконцем великого ризаліту, фундамент в плитці та профільовані карнизи.
Станційні споруди: будинок обхідника – одноповерховий маленький, в одне вікно по фасаду з кутовим рустом та профільованим лобовим карнизом; майстерні – півтора ярусні з напівмансардним дахом, прикрашені чотирма щипцями люкарн, плиточним облицюванням фундаменту та простими віконними лиштвами.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Івано-Франківська обл.,м. Яремче, вул. Свободи, 268.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів), що проходить через Яремче по вулиці Свободи, вздовж якої на відстані зеленої зони розташований місцевий залізничний вокзал.
Громадським транспортом до авто / залізничного вокзалів Яремче (від першого по Свободи до південної частини міста три квартали, де розташований станційний комплекс).