Історія
Затишна долина, що причаїлася між зелених гірських карпатських вершин, прихистила чимало малих та великих водяних потоків, що тихо і непомітно чи з гуркотом та міццю прямують донизу задля єднання в єдиний потік, який пробігши чимало сотень кілометрів з головою поринає в чорноморські глибини дунайськими водами.
Не відокремлена від Прута праісторія невеличкої річки на ім’я Жонка, яка самостійно існує лише десяток кілометрів і відсутня в більшості довідників українських водних ресурсів, губиться десь в сивій далечині мезозоя (66млн. років тому) чи кайнозою (23млн. років тому), а можливо в більш пізні часи – після того як тут розтанув останній льодовик в епоху четвертинного періоду (2,5млн. років тому).
Записана ж літописними подіями новітня історія блакитного потоку, що бере початок на північному схилі хребта Явірник, почалася коли наприкінці XV століття на Прикарпатті виник активний рух українців проти окупаційної влади поляків, угорців, румун, австріяків… – щільна гущавина смерек по берегах річки давала борцям за волю ті, так необхідні, прихисток та захист, про який вони ледь могли мріяти в контрольованих владою населених пунктах.
Але свого зоряного часу мальовничій річці довелося чекати аж до кінця ХІХ століття, допоки не з’явиться та не здобуде східноєвропейської популярності курортне селище Яремче, навколишню природу якого відпочивальники почнуть активно досліджувати, прокладаючи стежки до найбільш мальовничих та привабливих місц, а австро-угорська влада задля їхнього комфорту забезпечуючи шляхи сполучення, в тому числі залізничний.
Фактично протягом наступного непростого ХХ століття цікавість до Жонки разом з її головною окрасою, водоспадом Дівочі сльози, перманентно відроджувалась разом із прикарпатським туризмом, існування якого вогняним смерчем на деякий час зупиняли дві світові війни, коли головною ціллю ставало просто виживання. За радянської окупації 1944 – 1991 років він так до кінця так і не відродився.
Всеукраїнська (і не тільки) популярність прийшла до яремчанського блакитного потоку з легкої руки місцевого природоохоронного науково-дослідницького відділення Карпатського національного парку з поверненням української незалежності, з минанням перших важких років становлення самостійності країни.
Окрім прокладки шляху до мальовничого водоспаду протягом останніх десятиліть був облагороджений двокілометровий маршрут вздовж річкового русла від вольєрного господарства до «Дівочих сліз» затишними дерев’яними альтанками, де так зручно перепочити після гірської дороги, облаштуванням питного джерела із столовою водою біля місцевого офісу природного парку, скульптурним парком «Карпати в мініатюрі»,
Зараз повз наближену до міста ділянку річки проходить цілий ряд місцевих туристичних маршрутів: зона відпочинку «Жонка» з місточком, альтанками, мангалом, ставом з лебедями та качками (поруч із вол’єрним господарством), «Наш друг – природа» довжиною два кілометри (іде через Жонку та Багрівець), «На Маковицю» довжиною вісім кілометрів.
Архітектура
Ліва притока Прута бере свій початок біля перевалу Переслоп (північний схил хребта Явірник) у Східних Ґорґанах і протягом десяти кілометрів (гірло біля яремчанського залізничного мосту) петляє в хащах вологого ялицево-букового з домішкою граба звичайного лісу. Фізично вона розташована в Надвірнянському районі та на землях Яремчанської міської ради і, як більшість карпатських гірських річок, має кам’янисте дно з великою кількістю порогів, а також два водоспади: однойменний вище за течією та облаштований «Дівочі сльози».
Мальовничу картину берегів річки окрім розкішної зелені ялівця, буку і грабу складають ожина, папороть чоловіча, чорниця, різновиди мохів (зозулини льон, печіночниці, сфагнума, політріхума), трави: барвінок малий, червонокнижні різнотравно-злакові ділянки арніки гірської, астранції великої, траунштейнера кулястого, косарика черепитчастого, зозулинця плямистого і травневиці. Зоосвіт представлений кабанами, козулями, білками сірими, мишами-норицями, саламандрами, гадюками, гостромордами, тритонами карпатськими і альпійськими.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н – м. Яремче.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів) до південної околиці Яремче вздовж вулиці Свободи, далі — до кінця вулиці Грушевського, звідки (від вольєрного господарства) починається піший маршрут вздовж річкового русла.
Громадським транспортом до Яремче, а потім вулицями Свободі — Грушевського через вольєрне господарство вздовж Жонки.