Історія
Гімназія Драганової в Вінниці
Передісторія існування цієї споруди за сучасною вінницькою адресою Мури 4 почалася з відкриття на центральній вулиці Вінниці 1 липня 1900-ого Першої міністерської гімназії, логічним доповненням до якої три роки по тому стала приватна ініціатива І.М. Драганової з відкриття училища першого розряду, що діяло в орендованих приміщеннях на Торговій (нині Магістратській) 21.
Однак, охочих отримати освіту представниць прекрасної статі в місті та околицях виявилося на стільки багато, то та Перша міська жіноча просто фізично не могла їх прийняти. Тому вже через три роки після заснування Драганова переорієнтувала свій навчальний заклад на средньоосвітній згідно «Положення про жіночі гімназії та прогімназії» від 29 травня 1869 року.
Перекваліфікація та значна кількість учениць, батьки яких готові були викласти від півтори до двох сотень карбованців на рік за навчання своїх доньок, дуже швидко поставили приватний навчальний заклад перед катастрофічною нестачею наявних приміщень на Торговій.
Люкарна ризаліту вінницького Будинку вчителя
Вирішення проблеми взяв на себе земський гласний Вінницького повітового земства Любомир Длуголенцький (1875 — 1939), коштом якого на садибній території його матері Олени навпроти собору, в двох кварталах південніше попередньої резиденції, в 1913 році було споруджено нову містку будівлю в двадцять дві кімнати на двох верхніх поверхах для потреб приватної гімназії Драганової.
Цікаво, що поряд з освітнім закладом в стінах новобуду зручно розташувалася найстаріша вінницька друкарня (заснована в 1869-ому), власницею якої на той час була дружина власника будівлі, Ванда Непокойчицька (правда остання залишалася її господинею після цього лише чотири роки, до викупу З. Грохольським з перейменуванням на «Польську друкарню у Вінниці»).
Перша світова війна 1914 — 1918 років та окупація України московським люмпеном під червоними прапорами на довгих сім десятиліть поставила крапку на будь-якій приватній ініціативі (тим більш освітній), як і на майнових правах громадян, які лише умовно не вважалися рабами — так в 1920-ому найбільша вінницька приватна жіноча гімназія в числі інших освітніх закладів офіційно припинила свою діяльність, а її будівля №4 на Мурах була експропрійована.
Центральний фасад друкарні Ванди Непокойчицької
Тоді-то і була змінена спеціалізація її першого поверху, який нова влада прилаштувала під храм бога торгівлі Гермеса (весь період семдисятирічний період окупації з перервою на бойові дії другої світової війни 1939 — 1945 років тут діяли крамниці різної спеціалізації), в той час як на верхніх, за сталою традицією московських окупантів (привласнити та видати за своє досягнення надбання минулих часів), розташувалися радянські середні та спеціальні освітні заклади.
З поверненням Україною незалежності в 1991 році будівля колишньої гімназії Драганової так і залишилася в підпорядкуванні міністерства освіти, хоч з часом і перетворилася з підлеглого на керуючого, коли тут оселилися Будинок вчителя та департамент освіти Вінницької міської ради з відповідним ремонтом 2010-х.
Архітектура
Основний стильовий напрямок прямокутного асиметричного червоноцегляного не тинькованого периметру під двосхилим дахом з проїзною аркою по центру акцентованою двома симетричними ризалітами парадного та дворового фасадів на початку парного боку вулиці Мури можна охарактеризувати як стриманий англійський урбанізм з легкою претензією на неокласику.
Декоративний фронтон будинку Длуголенцьких
І хоча торці споруди взагалі представлені лише глухою цегляною кладкою, споруда не позбавлена деякого шарму завдяки пілястрам композитного ордеру з ширинковим пояском в капітелі та перехопленнями в нижній частині (парними в порталі проїзної арки), ширинкам ж підвіконного простору та складнопрофільними консолями, що тримають лобовий карниз великого виносу. Окремими родзинками виступають полога арка люкарни порталу центрального ризаліту в архівольті з двома слуховими вікнами та розеткою між ними і напівкруглий північний фронтон за витонченою решітчастою кладкою над дентикульно-тригліфним фризом лопаток.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Мури, 4.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград). В місті головною до Преображенського собору, поруч з яким по вулиці Мури розташована будівля колишньої гімназії Драганової.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім до зупинки «Вул. Соборна». Поруч з храмом розташовується колишня частина садиби Длуголенцьких.