Історія
Нині прекрасний бульвар Пушкіна в Донецьку, що потопає в зелені і багатоголосому співі птахів, зобов’язаний своїм народженням знесенню одного із символів епохи індустріалізації – цегельного заводу, який простягав свою інфраструктуру в самому центрі шахтарської столиці.
Роком заснування бульвару вважається 1947, але остаточні свої розміри бульвар придбав на початку 50-х років ХХ століття, коли були демонтовані останні нагадування його минулого (під’їзні шляхи, промислові підсобні приміщення).
Новостворена зелена вулиця повністю відповідала категорії «бульвар»: пішохідна зона, відокремлена від транспортної досить широкою смугою зелених насаджень, в той час ще позбавлена декорових прикрас у вигляді скульптур і фонтанів.
Перетворення бульвару відбувається поступово, разом з перенесенням на його зелені узбіччя центрів культурного і суспільного життя області – з’являються фонтани, лави для відпочиваючих, викладаються пішохідні доріжки.
Сучасним же видом донецький бульвар Пушкіна зобов’язаний вже новому ХХІ століттю, коли асфальт змінився бруківкою, а зелена зона придбала, крім поновлення видового різновиддя флори, безліч декорових прикрас: скульптурні групи, пов’язані з історією міста та Україні в цілому; дитячі розважальні майданчики; фонтани, що доповнюють своїми співами цей куточок спокою.
Пам’ятки
Будівля палацу спорту «Шахтар», зведена в 1952 році на перетині бульвару Пушкіна і проспекту 25 РККА, – перший на Україні критий спортивний комплекс з залами для фехтування, боксу, важкої та легкої атлетики, трибунами на 600 місць і цілим рядом підсобної інфраструктури.
Зараз спортивний комплекс по Пушкіна 2 – пам’ятник архітектури з гербом міста на фасаді і чотирма колонами у, тепер головного, входу з боку вулиці Університетської (спочатку головний вхід розташовувався з протилежного боку), який вже понад півстоліття виконує своє призначення – оздоровлювати мешканців обласного центру Донбасу.
Свій перший пам’ятник – Пам’ятник стратонавтам – донецький бульвар ім. Пушкіна придбав у 1953 році на місці поховання стратонавтів, загиблих в 1938 році при дослідженні впливу високого тиску стратосфери в небі над Донецьком (тоді ще містом Сталіно).
Ця двометрова бронзова фігура роботи групи скульпторів під керівництвом Білостоцького Анатолія Єфремовича (1921 – ) з ликами загиблих дослідників (П. М. Батенко, Д. Є. Столбуна, Я. Г. Українського та С. К. Кучумова) і лавровим вінком у підніжжя, знаходиться на перетині бульвару та проспекту 25 РККА там, де розташувався донецький Монмартр.
Пам’ятник Пушкіну. Бронзовий лик того, чиє ім’я носить бульвар, прикрасив його лише через тридцять років з моменту заснування — на впроти Донецького академічного музично-драматичного театру в 1969 році встановили бюст Олександра Сергійовича Пушкіна роботи скульптора Наума Абрамовича Грінзбурга (1909 – 1991). Відкриття пам’ятника було приурочено до 170-річчя народження великого російського поета.
Зараз поруч з бюстом Пушкіна розташовується мініатюрний амфітеатр, що привертає творців поезії і прози з усіх куточків області.
Донецьк – один з небагатьох міст України, який може похвалитися своїм Монмартром, де художники, скульптори, в’язальниці… творять свої витвори прямо на очах публіки. Тут у мереживній рамці зібрано все найкраще, що залишилося від ремесел і польоту творчої думки, не обтяжене нальотом урбанізації.
Спеціально виділена під час реконструкції 2005 року для потреб майстрів пензля і гачка частина бульвару Пушкіна знаходиться в самому його початку поруч з Пам’ятником стратонавтам і палацом спорту «Шахтар».
Скульптурна група «Український степ» (2006), об’єднана спільною ідеєю слов’янської міфології та епосу, являє собою підсумок колективного творіння групи німецьких і вітчизняних представників Першого донецького міжнародного симпозіуму скульпторів.
На зеленій зоні в проміжку між донецьким Монмартром і Комсомольським проспектом оселилися «Скіфська баба» і «Жінка-нічна птиця», «Ярило» і «Куманець» та ще сім символів української самобутньої культури.
Фонтан «Річки Донбасу», у вигляді козацької «чайки» з іменами головних водних артерій області на бортах, став на вічний прикол на донецькому бульварі Пушкіна в 2007 році. Цей корабель з оцинкованої сталі з мідними прикрасами і вітрилами-крилами був подарований місту донецькими членами Союзу ковалів України.
І, звичайно, як могло залишитися зелене серце шахтарській столиці без головного обласного символу – Пальми Мерцалова, яка була встановлена поряд з будівлею Обласної адміністрації в 2007 році в рамках святкування 75-річчя області.
Копія пальми, що отримала Гран-прі на Паризькій міжнародної промислової виставки 1900 року і стала символом майстерності українських умільців, була створена ковалем Євгеном Єрмаком, але вже не з рейки, як прототип, а з дамаської сталі вагою 500 кг. Унікальність цього твору у тому, що кожен лист металу, використаний у творінні складається з 120 шарів і містить відтінки кольорів від білого до чорного.
На проміжку від Обласної адміністрації до Театрального проспекту по центральній алеї бульвару Пушкіна встановлені скульптури-символи регіону, то без чого Донбас просто немислимий: вуглевидобуток і металургія, архітектуру і мистецтво, наука і спорт.
Творіння рук Георгія Беро з кераміки, скла і металу, виконані в стилі українського бароко – унікальні витвори з нестандартним баченням звичайних понять, органічно вписуються в архітектуру бульвару.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Донецька обл., м. Донецьк, бул. ім. Пушкіна.
Посилання
- Історичні факти. Загадка катастрофи
- Етимологія. Місто партійних вождів
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е 50 (М 04) (Кошице – Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк – Ростов-на-Дону) уздовж Київського проспекту або Р 19 (Слов’янськ – Краматорськ – Костянтинівка – Донецьк – Волноваха – Маріуполь) вздовж Ленінського проспекту до вулиці Артема, на перетині якої з бульваром Шевченка (Обласна адміністрація) / проспектом 25-річчя РККА і знаходиться один з кінців бульвару Пушкіна (між вул. Артема та вул. Університетською).
Громадським транспортом до Донецька. З боку Південного автовокзалу пішки пройти одну зупинку до палацу спорту «Шахтар». З боку залізничного вокзалу – автобусом / тролейбусом № 2 до зупинки «Бібліотека Крупської».