Історія

Друга світова підступила до севастопольських рубежі 30 жовтня 1941 року, коли місто вже було готове відбивати атаки грізного ворога. Тоді Малахова висота знову встала під бойові прапори тепер уже іншої держави на ім’я СРСР, але покликана була захищати все той же народ, як і майже сторіччя до того – тут розмістилися комплекс оборонних споруд 111 батареї 4-ї частини берегової оборони Головної військово-морської бази Чорноморського флоту.

У період оборони Севастополя 1941 – 1942 років вогнева підтримка ключових точок міської оборони (Мекензевих гір, Північної сторони і Інкерманської височини) з боку батареї під командуванням капітана Олексія Павловича Матюхіна (1912 – 1945) з вищої точки Корабельної сторони допомогла в числі інших стримувати окупаційні війська на підступах до міста протягом восьми місяців.

І саме тут, у батарейних гармат, в рішучий останній день оборони схилів Севастопольської бухти 30 червня 1942 розігрався жорстокий бій, з яким радянські воїни здавали свої позиції, відступаючи до Херсонеського мису. Обидва знаряддя за наказом Матюхіна були підірвані при відступі.

Потім були бої за визволення головної військово-морської бази Чорноморського флоту 1944-го і День Перемоги 1945-го. Але подвиг полеглих і тих, що вижили, але до останньої хвилини не здалися на милість переможця, залишився звучати як відлуння тих страшних днів.

Для увічнення пам’яті подвигу батареї у Другій севастопольської оборони в листопаді 1958 року на Малаховому кургані встановили дві 130-міліметрових універсальних артилерійських установки на місцях, де так вдало вели свій вогонь знаряддя Матюхіна, і пам’ятні меморіальні таблички на місцях, де підземелля ще зберігають сліди минулих допоміжних споруд.

Архітектура

Комплекс на вершині пагорба Корабельної сторони, де тісно переплелися часи, застиглі в нерухомості німих свідків, не розмежовує їх за періодами, створюючи органічний ансамбль пам’яті Подвигу заради рідної землі будь-то Російська імперія чи Радянський Союз, Україна чи Росія. Так пам’ятному знаку розташування кожного фортифікаційного об’єкта знайшлося належне йому місце.

Основний же комплекс споруд батареї Матюхіна знаходиться зліва від Центральної алеї, де по ходу слідування спочатку з земляного укриття підноситься знаряддя на місці другої артилерійської установки, потім ближче до Малахової башті командний пункт (спочатку розташовувався в стінах бастіону) та місце першого знаряддя зі сховищем боєзапасів; за винятком складу снарядів другої гармати, який розташований праворуч від центральної осі комплексу.

Нині там, де колись рокотали гармати 111 батареї, піднімають свої запечатані жерла 130-міліметрові артилерійські корабельні установки вже не як грізна зброя, а як символ пам’яті страшних днів війни, які поглинули незліченну безліч життів. А на місці допоміжних споруд невеликі пам’ятні таблички лаконічно оповідають про їх колишнє призначення.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, Філія музею оборони і звільнення Севастополя на Малаховому кургані.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь). На кільці біля Балаклавського шосе поворот у бік міста на вул. Генерала Мельникова, що змінює назву на вул. Багрія, уздовж якої рухатися до вулиці Героїв Севастополя. Після здійснити правий поворот і їхати до головного входу на територію Малахового кургану.

Громадським транспортом до Севастополя (залізничний, авто – вокзали), від яких громадський транспорт, що прямує в бік Корабельної сторони, до зупинки «Малахів курган».