Гарматна алея на Малаховому кургані

Історія

Знаряддя часів Першої оборони Севастополя на Малаховому кургані Знаряддя часів оборони 1854 - 1855 років Севастополя

Крим. Війна 1853 – 1856 років. Інтервенцію коаліційних військ розпочато. І хоча ворог уже на підступах до головного стратегічного об‘єкту півострова – Військово-морської базі Севастополя, але командувач міської обороною Володимир Олексійович Корнілов (1806 – 1854) зволікає з виконанням наказу головнокомандуючого князя Олександра Сергійовича Меншикова (1787 – 1869) про затоплення в фарватері Севастопольської бухти кораблів, адже схили її і так, здавалося б, добре захищені чотирнадцятьма береговими батареями з шістсот десятью знаряддями.

Але настала година для рішучих дій. І вранці 11 вересня 1854 відданий терміновий наказ про затоплення семи кораблів для загородження затоки від можливих атак ворога з моря по лінії від Костянтинівської до Олександрівської батарей, відповідно розташованих на північному і південному її берегах. Причому наказ настільки стрімкий, що на підготовку суден до вічного спокою на морському дні часу відпущено зовсім не було. Так і опустилися вони в пучину не тільки в повному бойовому озброєнні, але і практично з усіма особистими речами екіпажу.

Гарматна алея на місці батареї Сенявіна Малахового кургану Севастополя Гарматна алея на Малаховому кургані

Підготовка ж другої лінії затоплення кораблів у лютому 1855 року відбувалася більш ретельно і не настільки поспішно, так що озброєння з майбутніх жертв Пасейдона було зараховано до складу берегових батарей, число знарядь яких досягло тисячі.

Відгриміла Кримська війна, за нею руйнівним смерчем пронеслася по севастопольським землям Друга світова 1941 – 1944 років, знаряддя тих далеких часів вже давно були списані в тираж як морально застарілі, тепер їхня доля – виключно мирна праця на благо морського братства в якості кнехтів Морського заводу.

Але пам‘ять людська, що вимагає матеріального підкріплення, закликала знову їх грізні тіла цього разу для виконання ролі німих свідків історії Кримської війни на Малаховому кургані як музейних експонатів під час створення філії Музею оборони і визволення Севастополя наприкінці 50-х ХХ століття. Цю почесну місію вони несуть на своїх плечах і донині.

Архітектура

Єдиноріг гарматної алеї на Малаховому кургані Севастополя Єдиноріг на Малаховому кургані Севастополя

Єдиноріг, бомбічні і гладкоствольні корабельні гармати вишикувалися струнким півколом, захищаючи бастіон з північного сходу і лінією на місці батареї Сенявіна Малахової висоти. Роки їх випуску варіюються від 1808 до часів Першої оборони Севастополя, а вага перевищує дві з половиною тонни.

Реставровані знаряддя в якості пам‘ятників трагічних для міста-порту днів, привезені з території Морського заводу і знайдені під час розкопок на місці ключовий висоти захисників 1854 – 1855 років, нині, як і в день свого створення, відливають на сонці вензелями чавунних боків і цифрами серійного номера.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, Філія музею оборони Севастополя “Малахів курган”.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь). У бік міста повернути на вулиці Генерала Мельникова (далі змінює назву на вул. Багрія). Потім правий поворот на головну вул. Героїв Севастополя, уздовж якої розташований центральний вхід Малахова кургану.

Громадським транспортом до Севастополя (залізничний, авто – вокзали). Далі міським транспортом до зупинки “Малахів курган” (орієнтир – Корабельна сторона).

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Гарматна алея на Малаховому кургані на мапі

Обговорити статтю в спільноті