Історія

Раритет, який поставлений на запасний шлях в якості музейного експоната, щоб пам’ятали про нелегкі роки війни, коли під рушницю встав весь величезний цивілізований світ для протистояння агресору, а громадянська техніка забарвилася в колір хакі. У нелегкий час для Криму, коли німецькі колонні вже марширували по півострову, з’явилася на світ для захисту рідної землі одна з його легенд – бронепоїзд «Желєзняков».

Листопаді 1941-го. Севастополь в облозі. Битви йдуть буквально за кожну п’ядь землі. Під акомпанемент оглушливих гарматних залпів на залізничний шлях 7-го числа виходить для бойового хрещення п’ятий бронепоїзд Кримського півострову. І ніхто – ні будівельники-робочі Севастопольського морського заводу, ні екіпаж на чолі з капітаном Саакяном, ні присутній на урочистості з нагоди його запуску командувач Чорноморського флоту Октябрьский – ще не здогадувався про ту особливу долю, що була йому уготована.

З перших днів служби під червоним прапором бронепоїзд, що отримав ім’я «Железняков», отримав заслужену репутацію невловимого привіда, який доставляв чимало клопоту німецьким військам своїм раптовим руйнівним вогнем, що забезпечувалося ретельним плануванням кожного його рейду, самовідданістю екіпажу і особливою турботою командування.

Його вогнева підтримка, вже під керівництвом лейтенанта Чайковського призначеного у зв’язку з пораненням попереднього командира, значною мірою посприяла відбиванню другого штурму міста 17 грудня 1941 року, коли під його вогневим прикриттям билися 8-а бригада морської піхоти і частини 95-ої стрілецької дивізії.

Настільки обтяжлива активність бронепоїзда № 5 Берегової оборони головної бази Чорноморського флоту вивело в одну з першочергових стратегічних завдань німецького командування операцією в Криму його знищення, на що були спрямовані кращі сухопутні і повітряні сили вермахту на півострові. 29 грудня 1941 чергова атака люфтваффе поставила під питання саме його існування, коли під час відпочинку на станції Інкерман була знищена частина його команди, а сам він отримав пошкодження. Відповідь не зачекала себе чекати – вже 1 січня 1942-го німецьке командування підраховувало збитки від втрати двох збитих винищувачів.

А далі був жах сутички за Макензеви гори, коли лише подвиг помічника машиніста Матюша врятував «Железняков» серед розбитого дорожнього полотна, повалених баластних платформ, зійшовшої з шляху бронеплощадкі і підбитого тягового локомотива, – він, втрачаючи свідомість від отриманих опіків, виправляв його пошкодження.

Під кінець двохсот п’ятдесятиденної оборони Севастополя у 20-х чисел червня на Північній стороні з бойової артилерії відступаючі до бухті захисники залишили лише бронепоїзд, який захищав свої рубежі аж до 3 липня 1942-го, хоча обидва виходи Троїцького тунелю, де він базувався, були завалені потужним авіаційним ударом ще 26 і 27 числа, а більша частина його команди похована разом з поїздом під уламками скелі.

Закінчив Другу світову бронепоїзд № 5 там же, де і почав – на пероні Севастопольського вокзалу, остаточно перетворившись на примару через підрив відступаючими німецькими військами бронесостава «Ойген», який був побудований з частин викопаного з-під уламків Троїцького тунелю «Железнякова».

Але слава «Зеленого привіда» (як його називали німці) на десятиліття пережила його смерть… Для увічнення пам’яті про останній відважний кримський бронепоїзд, що вчинив більше ста сорока бойових рейдів, на постамент біля залізничного вокзалу Севастополя в 70-х роках ХХ століття був на вічний прикол поставлений паровоз, подарований залізничниками місту-герою, а через два десятиліття з’явилася і платформа з крупнокаліберним знаряддям, що брала участь у бойових діях 1941 – 1945 років у складі 16-ої окремої залізничної артилерійської батареї берегової оборони Чорноморського флоту.

Архітектура

У своєму первісному вигляді бронепоїзд «Желєзняков являв собою огорнутий в броньовану сталь з армованим бетонним покриттям залізничні 60-тонні платформи, оснащені п’ятьма 76-міліметровими гарматами, п’ятнадцятьма кулеметами і вісьмома 82-міліметровими мінометами. Після модернізації в кінці 1941-го його озброєння поповнилося трьома 130-міліметровими мінометами (замість чотирьох колишніх) та трьома кулеметами.

Нинішній пам’ятник бронепоїзда № 5 біля севастопольського залізничного вокзалу складається з двох елементів, що доповнюють загальний його образ: паровоза Ел-2500 з автентичним написом «Смерть фашизму!», перефарбованого в чорний колір і платформи зі 180-міліметровою артилерійською установкою.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя (вул. Вокзальна). Орієнтир – залізничний вокзал.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) до повороту на вул. Генерала Мельникова, а потім вулицею Героїв Севастополя, яка виходить до залізничного вокзалу.

Громадським транспортом до Севастополя (з/д, авто – вокзали), поряд з якими знаходиться пам’ятник бронепоїзда «Железняков».