Історія

Заступник і ревнитель православ’я на севастопольській землі, духовність якої після руйнівних наслідків Кримської війни 1953-1956 почала відроджуватися лише пів-сторіччя потому серед сектантства, що наводнило уми, без підтримки храмів – церква Феодосія Чернігівського, що біля залізничного вокзалу.

Відсутність храму в південній частині найбільшої бухти Севастопольської затоки і розквіт ву зв’язку зцим впливу різноманітних релігійних об’єднань спонукало залізничне відомство ініціювати в 1899 році будівництво невеликої православної церкви поруч з залізничним вокзалом міста, асигнувавши частину суми і виділивши ділянку землі.

Через неповних два роки 10 листопада храм, який одержав ім’я поборника віри і просвітительства Феодосія Чернігівського, розкрив свої двері перед парафіянами, переважна більшість яких становили працівники залізничних шляхів сполучення і майстерень порту.

При новій церкві, яка займалася крім духовного повчання ще й просвітницькою діяльністю, були організовані школа грамотності, двокласне залізничне училище та жіноча церковно-приходська школа, що перебувли під опікою священика Леоніда Андрійовича Завадовського, який в 1907 року став настоятелем її приходу.

1913-й став роком розквіту православного храму, коли в червні при ній була закладена дзвіниця на честь трьохсотріччя царювання Романових на російському престолі, а на її купол був поставлений один з двох хрестів, які повернулися на батьківщину з французької еміграції разом з херсонесским дзвоном, вагою більше трьохсот кілограмів.

Але дні мирного існування закінчилися для церкви Феодосія Чернігівського разом з падінням царського дому і встановленням радянської влади – спочатку гоніння та утиски, потім повне закриття і конфіскація всього майна приходу, висилка і арешт парафіяльного священика і нарешті – передача будівлі в 1924 році, незважаючи на протести віруючих, у розпорядження профспілкової організації Севастопольської залізничної станції, яка пристосувала його для потреб робочого клубу.

Друга світова (1939 – 1945) завершила справу руйнації храмового будинку, розпочау в довоєнний період зі зняття і переплавлення куполів і хреста на рейкові костилі – у зв’язку з близькістю залізничного вокзалу церква потрапляла в зону обстрілу цього стратегічного пункту, що викликало її значні пошкодження.

Але істинної насмішкою над культовою спорудою стала організація в стінах дому Божого насосної колекторної станції, яка знаходиться тут і понині.

Лише в 2004-му про покинутий і давно забутий храмі біля залізничного вокзалу знову згадали у світлі лютневих подій на Червоній гірці Севастополя, коли напередодні дня пам’яті святителя сотні життів поставила під загрозу німецька авіаційна донна міна вибуховою потужністю близько тонни в тротиловому еквіваленті часів останньої війни. Тоді-то і був організований комітет з відродження оплоту віри (правда у вигляді каплиці), а перший камінь у її фундаменті зайняв своє місце на урочистій церемонії 10 липня того ж року.

Нині каплиця святого Феодосія Чернігівського зустрічає благословенням золотого хреста всіх гостей міста, пануючи над нескінченністю рейок, які губляться за обріем.

Архітектура

Спочатку кам’яна будівля однокупольного бесстолпного храму базилікального стилю біля краю Південної бухти, спорудженого за проектом військового інженера Чистякова, мало прямокутну прибудову в південній частині витягнуту паралельно лінії залізничного полотна.

Нині каплиця Феодосія Чернігівського, що прикрашає собою підступи до бухті з боку залізничного вокзалу, споруджена за проектом групи архітекторів під керівництвом Валерія Мухіна, являє собою квадратну в плані споруду з трикутними фронтонами над чотириколонним портиком римсько-доричного ордера, які прикрашають фасади, під золотим куполом даху в ажуром православного хреста.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Портова.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) – Балаклавське шосе – вул. Генерала Мельникова (змінює назву на Багрія, а потім Брестську). Далі поворот ліворуч на вул. Героїв Севастополя, що перехходить в вул. Вокзальну, а потім у вул. Портову.

Громадським транспортом до Севастополя (з-д, авто – вокзали), поряд з якими розташована каплиця Феодосія Чернігівського.